Зміст положення (норми) чинного законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Закон України «Про кінематографію»

Стаття 3. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор фільму - фізична особа, власна праця якої визначає

творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі;

виключне право на фільм - майнове право юридичної або

фізичної особи, що дає право тільки цій особі на використання фільму в будь-якій формі і будь-яким дозволеним способом;

виконавець фільму - фізична особа, яка власною працею брала участь у реалізації творчих задумів авторів фільму в процесі його створення;

виробник фільму - суб'єкт кінематографії, який взяв на себе відповідальність за виробництво фільму;

виробництво фільму - діяльність, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб'єктів кінематографії,спрямовану на втілення твору кінематографії технічними засобами;

вихідні матеріали фільму - матеріальні носії оригіналу твору кінематографії, використання яких дає можливість виготовляти (тиражувати) фільмокопії;

демонстратор фільму - суб'єкт кінематографії, який здійснює демонстрування (публічний показ) фільму;

демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і

публічна демонстрація) фільму - професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також каналами мовлення телебачення

державний фонд фільмів - державний заклад культури, що здійснює архівну та науково-дослідницьку діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлення, реставрування збереження творів національної та світової кінематографічної спадщини, розповсюдження відповідної інформації;

дублювання фільму - творча і виробнича діяльність, яка

полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб;

зберігання фільму - діяльність, яка спрямована на забезпечення довгострокового зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та їх реставраційно-профілактичної обробки;

кінематографія - галузь культури, що об'єднує комплекс видів професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, навчально-науковою роботою у цій галузі;

кінопроект - комплект документів, на підставі яких здійснюється виробництво фільму;

національний екранний час - сумарний час, протягом якого здійснюється демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільмів у кіновідеомережі та на каналах мовлення телебачення України;(Абзац п'ятнадцятий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 763-IV ( 763-15 ) від 15.05.2003 )

національний фільм - створений суб'єктами кінематографії України фільм, виробництво якого здійснено в Україні та авторське право чи право власності на який повністю або частково належить суб'єктам кінематографії України, а також основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською мовою;

озвучення фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в заміні звукового ряду фільму на інший, несинхронний, який передає зміст мовного ряду фільму;

підприємницька діяльність у кінематографії - діяльність,

пов'язана з виробництвом, розповсюдженням та демонструванням (публічним показом) фільмів, з метою одержання прибутку;

продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка

організовує або організовує і фінансує виробництво та

розповсюдження фільму;

продюсерська система - система в галузі кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб'єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування (публічного показу) фільмів;

розповсюдження (прокат) фільму - виготовлення фільмокопій (тиражування), продаж та передача їх в прокат юридичним та фізичним особам;

розповсюджувач (дистриб'ютор, прокатник) фільму - суб'єкт кінематографії, який має право на розповсюдження фільму;

суб'єкт кінематографії - фізична або юридична особа, яка

займається будь-яким видом професійної діяльності у галузі кінематографії;

субтитрування фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в здійсненні перекладу з мови оригіналу фільму на іншу мову та фіксуванні цього перекладу написами безпосередньо на фільмокопії;

сценічно-постановочні засоби кіновиробництва - предмети, пристрої та споруди, які протягом знімального періоду створення фільму (операційного циклу) використовуються шляхом перенесення їх зображення або зображення процесу їх перетворення (знищення) до аудіовізуального твору способами, доступними кіновиробнику;

фільм - аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. За способами фіксації зображення та розповсюдження фільми поділяються на кіно-, відеофільми тощо;

фільмокопія - примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму;

професійна кінематографічна діяльність - діяльність, що

провадиться суб'єктами кінематографії на професійній основі та є джерелом їх доходів. (Статтю 3 доповнено абзацом згідно із Законом №763-IV (763-15) від 15.05.2003 р.)

Стаття 8. Підприємницька діяльність суб'єктів кінематографії

Суб'єкти кінематографії здійснюють підприємницьку діяльність у галузі кінематографії згідно з законодавством України.

Підприємницька діяльність у галузі кінематографії може здійснюватися через продюсерську систему. В разі участі в продюсерській системі держави її інтереси представляють центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії та місцеві органи управління кінематографією. Положення про продюсерську систему в галузі кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Усі суб'єкти професійної кінематографічної діяльності, які займаються виробництвом, розповсюдженням і демонструванням фільмів, вносяться до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів, положення( 27-2004-п ) про який затверджується Кабінетом Міністрів України. (Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 763-IV ( 763-15 ) від 15.05.2003 )

Стаття 12. Виробництво фільму

Виробництво фільму здійснюється відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил виробництва фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Стаття 14. Порядок розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи

субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин.

Розповсюдження іноземних фільмів здійснюється згідно з законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 див. в Рішенні Конституційного Суду N 13-рп/2007 (v013p710-07 ) від 20.12.2007 }

Порядок розповсюдження фільму визначається угодою, укладеною розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм. Порядок розповсюдження, послідовність видів демонстрування (кінотеатральний, телевізійний, відеопоказ) фільмів, створених на засадах державного замовлення, визначається центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Стаття 15. Права та умови розповсюдження і демонстрування фільму

Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб'єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів ( 1315-98-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі суб'єкту кінематографії протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п'ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо Індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів. {Статтю 15 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3588-VI ( 3588-17 ) від 05.07.2011 }

Підставами для відмови у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів є:

невідповідність поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону;

наявність висновку експертної комісії на фільми, що пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру.

{Статтю 15 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3588-VI( 3588-17 ) від 05.07.2011 }

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути анульоване та скасована державна реєстрація фільму у разі:

виявлення в документах, поданих суб'єктом кінематографії, недостовірних відомостей;

дострокового припинення дії угод (контрактів, договорів),

укладених розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.

{Статтю 15 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3588-VI ( 3588-17 ) від 05.07.2011 }

Рішення центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії про відмову у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та його анулювання може бути оскаржене у судовому порядку.

{Статтю 15 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3588-VI (3588-17 ) від 05.07.2011 }

Стаття 17. Зберігання вихідних матеріалів фільму та фільмокопій

Вихідні матеріали фільму, створеного повністю або частково за кошти Державного бюджету України, а також фільмокопії фільмів, створених в Україні за кошти юридичних осіб з приватною формою власності та фізичних осіб, зберігаються в державному фонді фільмів. Порядок передачі державному фонду фільмів, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про державний фонд фільмів затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Фільмокопії та вихідні матеріали фільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- та відеолітопису (кіно-, відеодокументи), створені повністю або частково за кошти Державного бюджету України, а також фільмокопії фільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- та відеолітопису, створені в Україні за кошти юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб, зберігаються в державному кінофотофоноархіві відповідно до закону.

{Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1909-VI( 1909-17 ) від 18.02.2010 }

Стаття 20. Фінансова підтримка галузі кінематографії

1. Сума витрат на фінансову підтримку кінематографії в державному та місцевих бюджетах виділяється окремим рядком і вноситься до переліку захищених статей видатків загального та спеціального фондів цих бюджетів.

2. Для фінансової підтримки національної кінематографії

Кабінет Міністрів України створює:

1) спеціальний рахунок фінансової підтримки національної кінематографії (далі - Рахунок), який акумулює кошти:

а) збору на розвиток національної кінематографії, який є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування виробництва національного фільму на кожен поточний рік у частині доходів;

{Набирає чинності після прийняття Закону України про збір на розвиток національної кінематографії - див. пункт 1 розділу II Закону N 1909-VI ( 1909-17 ) від 18.02.2010}

б) видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету України на державні програми розвитку кінематографії;

2) Раду управління коштами спеціального рахунку фінансової підтримки національної кінематографії (далі - Рада), до складу якої на паритетній основі включаються представники:

а) держави, які призначаються Кабінетом Міністрів України;

б) Національної спілки кінематографістів України, які

обираються (делегуються) у порядку, визначеному статутними документами спілки.

3. Голова Ради та його заступник обираються на її зборах

більшістю від загальної кількості членів Ради.

4. Рада з підтримки національної кінематографії:

1) може утворювати експертні комісії із включенням до їх складу професійних творчих працівників, продюсерів, дистриб'юторів та прокатників фільмів, які можуть не бути членами Ради;

2) приймає рішення щодо фінансування:

а) виробництва, розповсюдження та демонстрування національних фільмів у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення телебачення.

Розмір сум, виділених на виробництво одного фільму, не може перевищувати 50 відсотків вартості його кошторису. Фінансування документальних, просвітницьких і анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості проекту) може становити 100 відсотків кошторисної вартості їх виробництва;

б) збереження та відновлення національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;

в) компенсації за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України відсоткових ставок передбачених на підтримку національної кінематографії кредитів банків, залучених для виробництва національних фільмів на умовах тендеру, проведеного відповідно до норм законодавства про державне замовлення на купівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії;

3) на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії оприлюднює:

а) інформацію щодо надходження коштів на Рахунок - не пізніше ніж на наступний день після їх надходження на рахунок;

б) Реєстр національних фільмів, розповсюдження та

демонстрування яких звільнено від сплати збору на розвиток національної кінематографії, - з оновленням інформації не пізніше ніж на наступний день після включення до реєстру нових фільмів;

в) заявки на фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж на наступний день після їх надходження до Ради;

г) перелік проектів рішень Ради щодо фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж за місяць до прийняття Радою рішення про виділення коштів;

ґ) рішення про фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж на наступний день після прийняття Радою рішення про виділення коштів;

4) забезпечує здійснення контролю за цільовим використанням коштів, наданих для виробництва національного фільму.

5. Центральний орган виконавчої влади у галузі

кінематографії:

1) видає державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів на кіноплівці чи на відеоносіях лише за умови тиражування їх фільмокопій на території України;

2) здійснює розпорядження коштами Рахунку виключно на підставі рішення Ради.

6. Фінансова підтримка галузі кінематографії здійснюється також за рахунок:

1) благодійних внесків і пожертвувань;

2) інших джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 21. Державне замовлення у галузі кінематографії

Серед суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності розміщується відповідно до законодавства України державне замовлення на виробництво та розповсюдження фільмів. У разі державного замовлення пріоритет надається виробництву і розповсюдженню фільмів для дітей та юнацтва. Замовником за державним контрактом виступає центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії.

Стаття 22. Використання національного екранного часу

Для сприяння виробництву національних фільмів, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини встановлюється квота демонстрування національних фільмів, яка становить не менше 30 відсотків національного екранного часу. Ця квота є обов'язковою для всіх демонстраторів фільмів у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення телебачення України. Положення про національний екранний час та його використання суб'єктами кінематографії та телебачення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Закон України "Про кінематографію" набирає чинності з дня його опублікування.

До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про кінематографію":

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Закон України «Про кінематографію»

Стаття 3. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор фільму - фізична особа, власна праця якої визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі;

виключне право на фільм - майнове право юридичної або фізичної особи, що дає право тільки цій особі на використання фільму в будь-якій формі і будь-яким дозволеним способом;

виконавець фільму - фізична особа, яка власною працею брала участь у реалізації творчих задумів авторів фільму в процесі його створення;

виробник фільму - суб'єкт кінематографії, який взяв на себе відповідальність за виробництво фільму;

виробництво фільму - діяльність, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб'єктів кінематографії, спрямовану на втілення твору кінематографії технічними засобами;

вихідні матеріали фільму - матеріальні носії оригіналу твору кінематографії, використання яких дає можливість виготовляти (тиражувати) фільмокопії;

демонстратор – суб’єкт господарювання, який здійснює демонстрування фільму на підставі договору, укладеного з особою, що має майнові права на фільм;

демонстрування фільму – професійна кінематографічна діяльність, що полягає в здійсненні публічного показу та/або публічного сповіщення та/або публічної демонстрації фільму;

державний фонд фільмів - державний заклад культури, що здійснює освітню, наукову, дослідницьку, видавничу, рекламно-пропагандистську діяльність у галузі кінематографії; зберігання фільму; зберігання вихідних матеріалів кінолітопису;

дистрибутор – суб’єкт господарювання, який здійснює на підставі договору придбання та/або отримання в користування майнових прав на фільм в осіб, що мають авторське право на нього, відчуження та/або передачу майнових прав третім особам, з метою демонстрування або розповсюдження фільму;

дублювання фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб;

зберігання фільму - діяльність, яка спрямована на забезпечення довгострокового зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та їх реставраційно-профілактичної обробки;

кінематографія - галузь культури і мистецтва, що включає в себе сукупність професійної, творчої, виробничої, наукової, технічної, освітньої діяльності, спрямованої на створення та використання творів кінематографії;

кінолітопис - регулярні зйомки документальних сюжетів, що відображають характерні (переважно йдуть) особливості часу, місця, обставин і розрахованих в перспективі на виробництво фільму

кінопроект - комплект документів, на підставі яких здійснюється виробництво фільму;

кіноринок – спеціалізований захід, який проводиться для просування кінопроекту, фільму або компанії на ринку кіноіндустрії;

кінофорум - спеціалізований захід, який проводиться для визначення та вирішення певних глобальних проблем у галузі кінематографії;

національний екранний час - сумарний час, протягом якого здійснюється демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільмів у кіновідеомережі та на каналах мовлення телебачення України; ( Абзац п'ятнадцятий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 763-IV (763-15) від 15.05.2003 )

національний фільм - створений суб'єктами кінематографії України, виробництво якого здійснено в Україні та авторське право чи право власності на який повністю або частково належить суб'єктам кінематографії України, або фільм що відповідає вимогам Європейської конвенції, про спільне кінематографічне виробництво та інших нормативно-правових актів. Положення про національний фільм та Порядок видачі Посвідчення Національного Фільму затверджує Кабінет Міністрів України; також національними вважаються фільми, виробництво яких здійснювалось до 26 грудня 1991 року кіностудіями які розміщені на території України.

озвучення фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в заміні звукового ряду фільму на інший, несинхронний, який передає зміст мовного ряду фільму;

підприємницька діяльність у кінематографії - діяльність, пов'язана з виробництвом, розповсюдженням та демонструванням (публічним показом) фільмів, з метою одержання прибутку;

продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за фінансування, виробництво та прокат фільму;

продюсерська система - система в галузі кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб'єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування (публічного показу) фільмів;

розповсюдження фільму – будь-яка дія, за допомогою якої суб’єктами кінематографії безпосередньо чи опосередковано фільми пропонуються публіці (дистрибуція, прокат, тощо);

суб’єкт кінематографії – фізична або юридична особа незалежно від форми власності, одним з основних видів діяльності якої є виробництво фільму; виробництво кінолітопису; тиражування фільму; прокат фільму; дублювання фільму; озвучення фільму; субтитрування фільму; розповсюдження фільму; демонстрування фільму; відновлення фільму; технічне обслуговування кінозалу; виготовлення кіноматеріалів; виготовлення кінообладнання; виконання робіт і надання послуг з випуску фільму, кінолітопису (оренда кінообладнання, оренда освітлювальної, кінознімальної техніки, оренда павільйонів, кінокомплексів, пошиття костюмів, будівництво декорацій, виготовлення гриму, пастіжерських виробів, реквізиту, ігрової техніки, спеціальних ефектів, обробка плівки, звукове оформлення фільму та інше);

субтитрування фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в здійсненні перекладу з мови оригіналу фільму на іншу мову та фіксуванні цього перекладу написами безпосередньо на фільмокопії;

сценічно-постановочні засоби кіновиробництва - предмети, пристрої та споруди, які протягом знімального періоду створення фільму (операційного циклу) використовуються шляхом перенесення їх зображення або зображення процесу їх перетворення (знищення) до аудіовізуального твору способами, доступними кіновиробнику; {Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 1909-VI від 18.02.2010}

тиражування фільму (копіювання) – виготовлення одного чи більше (тираж) примірників (копій) фільму в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі. Положення про тиражування фільмів затверджується Центральним органом виконавчої влади в галузі кінематографії;

фільм - аудіовізуальний твір, створений у художній, хронікально-документальній, науково-популярній, навчальній, анімаційній, телевізійній або іншій формі, на основі творчого задуму, що складається із зображення зафіксованих на кіноплівці або на інших видах носіїв, і з’єднаних в тематичне ціле, послідовно пов’язаних між собою кадрів і призначене для сприйняття за допомогою відповідних технічних пристроїв;

фільм-анонс (трейлер) -- короткий, не більше п’яти хвилин, аудіовізуальний твір; складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму, та використовується для анонсування цього фільму.

фільм-дебют – перші три офіційно оприлюднені фільми режисера;

фільмокопія - примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму;

професійна кінематографічна діяльність - діяльність, що провадиться суб'єктами кінематографії на професійній основі та є джерелом їх доходів. ( Статтю 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 763-IV від 15.05.2003 )

Стаття 8. Підприємницька діяльність суб’єктів кінематографії.

Суб’єкти кінематографії здійснюють підприємницьку діяльність у галузі кінематографії згідно з законодавством України.

Підприємницька діяльність у галузі кінематографії може здійснюватися через продюсерську систему. В разі участі в продюсерській системі держави її інтереси представляє центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії. Положення про продюсерську систему в галузі кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою контролю надання державних пільг суб’єкти кінематографії, яким надаються податкові та митні пільги, в обов'язковому порядку вносяться до Єдиного Державного Реєстру Суб’єктів Кінематографії (ЄДРСК).

Стаття 12. Виробництво фільму

Виробництво фільму здійснюється відповідно до міжнародних технічних стандартів, норм та правил виробництва фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Стаття 14 Порядок розповсюдження і демонстрування фільмів та анонсів фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів та анонсів фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для дистрибуторів незалежно від форм власності.

Іноземні фільми та анонсів фільмів перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин.

Розповсюдження іноземних фільмів і анонсів фільмів здійснюється згідно з законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок розповсюдження, послідовність видів демонстрування (кінотеатральний, телевізійний, відеопоказ) фільмів, створених на засадах державного замовлення, визначається центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Стаття 15. Права та умови розповсюдження і демонстрування фільму та анонсів фільму

Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів та анонсів фільмів надається суб'єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Фільми та анонси фільмів, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі дистрибутору протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п'ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо Індексу фільму та перегляду фільму чи анонсу фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

Підставами для відмови у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів є:

невідповідність поданих документів та матеріалів вимогам Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону;

якщо фільм тиражований, дубльований або озвучений не на території України;

наявність висновку експертної комісії на фільми чи анонси фільмів, що пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути анульоване та скасована державна реєстрація фільму у разі:

виявлення в документах, поданих суб'єктом кінематографії, недостовірних відомостей; дострокового припинення дії угод (контрактів, договорів), укладених розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.

Рішення центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії про відмову у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та його анулювання може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 17. Зберігання вихідних матеріалів фільму та фільмокопій

Вихідні матеріали фільму, створеного повністю або частково за кошти Державного бюджету України, а також фільмокопії фільмів, створених в Україні за кошти юридичних осіб з приватною формою власності та фізичних осіб, зберігаються в державному фонді фільмів. Порядок передачі державному фонду фільмів, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про державний фонд фільмів затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Фільмокопії та вихідні матеріали фільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- та відеолітопису (кіно-,відеодокументи), створені повністю або частково за кошти Державного бюджету України, а також фільмокопії фільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кінолітопису, створені в Україні за кошти юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб, зберігаються в державному кінофотофоноархіві відповідно до закону.

{Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1909-VI( 1909-17) від 18.02.2010}

Стаття 20. Фінансова підтримка галузі кінематографії

1. Сума витрат на фінансову підтримку кінематографії в державному та місцевих бюджетах виділяється окремим рядком і вноситься до переліку захищених статей видатків загального та спеціального фондів цих бюджетів.

2. Для фінансової підтримки національної кінематографії Кабінет Міністрів України створює:

1) спеціальний рахунок центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії для забезпечення фінансової підтримки національної кінематографії (далі - Рахунок), який акумулює кошти:

а) збору на розвиток національної кінематографії, який є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування виробництва національного фільму на кожен поточний рік у частині доходів;

б) видатків спеціального фонду Державного бюджету України на державні програми розвитку кінематографії;

2) Раду з державної підтримки національної кінематографії (далі - Рада). Положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу Ради на паритетній основі включаються представники:

а) держави, які призначаються центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії;

б) Громадських організацій, профільною діяльністю визначеною статутними документами яких є діяльність у галузі кінематографії.

3. Голова Ради та його заступник обираються на її зборах більшістю від загальної кількості членів Ради.

4. Рада з державної підтримки національної кінематографії:

1) може утворювати експертні комісії із включенням до їх складу професійних творчих працівників, продюсерів, дистриб’юторів та прокатників фільмів, які можуть не бути членами Ради;

2) приймає рішення щодо фінансування:

а) виробництва, розповсюдження та демонстрування національних фільмів та фільмів спільного виробництва відповідно до Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення телебачення.

Розмір сум, виділених в межах державної фінансової підтримки на виробництво одного фільму, не може перевищувати 50 відсотків вартості його кошторису. Фінансування документальних, просвітницьких і анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості проекту) та фільмів-дебютів може становити 100 відсотків кошторисної вартості їх виробництва; об'єктом державної підтримки у галузі кінематографії виступає національний фільм або фільм спільного виробництва відповідно до Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво.

б) збереження та відновлення національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;

в) компенсації за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України відсоткових ставок передбачених на підтримку національної кінематографії кредитів банків, залучених для виробництва національних фільмів на умовах тендеру, проведеного відповідно до норм законодавства про державне замовлення на купівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії;

3) на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії оприлюднює:

а) інформацію щодо надходження коштів на Рахунок - не пізніше ніж на наступний день після їх надходження на рахунок;

б) Реєстр національних фільмів, розповсюдження та демонстрування яких звільнено від сплати збору на розвиток національної кінематографії, - з оновленням інформації не пізніше ніж на наступний день після включення до реєстру нових фільмів;

в) заявки на фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж на наступний день після їх надходження до Ради;

г) перелік проектів рішень Ради щодо фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж за місяць до прийняття Радою рішення про виділення коштів;

ґ) рішення про фінансування за рахунок коштів Рахунку - не пізніше ніж на наступний день після прийняття Радою рішення про виділення коштів;

4) забезпечує здійснення контролю за цільовим використанням коштів, наданих для виробництва національного фільму.

5. Центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії здійснює розпорядження коштами Рахунку виключно на підставі рішення Ради.

6. Фінансова підтримка галузі кінематографії здійснюється також за рахунок:

1) благодійних внесків і пожертвувань;

2) інших джерел, не заборонених законодавством.

7. Центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії веде Єдиний Державний Реєстр Суб’єктів Кінематографії. Положення про Єдиний Державний Реєстр Суб’єктів Кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21. Державне замовлення у галузі кінематографії

Серед суб’єктів кінематографії незалежно від форм власності розміщується відповідно до законодавства України державне замовлення на виробництво та розповсюдження фільмів. У разі державного замовлення пріоритет надається виробництву і розповсюдженню фільмів для дітей та юнацтва та фільмів що несуть особливу культурну та художню значущість для держави. Замовником за державним контрактом виступає центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії. Об'єктом державного замовлення у галузі кінематографії виступає національний або спільний з іноземними суб’єктами кінематографії фільм.

Стаття 22. Використання національного екранного часу

Для сприяння виробництву національних фільмів, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини встановлюється квота демонстрування національних фільмів, яка становить не менше 30 відсотків національного екранного часу. Ця квота є обов'язковою для всіх демонстраторів фільмів у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення телебачення України. Положення про національний екранний час та його використання суб'єктами кінематографії та телебачення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22¹. Державні пільги для спільного кінематографічного твору

Суб’єкт кінематографії-нерезидент має право користуватися державними пільгами, передбаченими для суб’єкта кінематографії України, зокрема, виробника, розповсюджувача та демонстратора національного фільму у процесі виробництва спільного кінематографічного твору на умовах, передбачених цим Законом, чинним законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб’єкт кінематографії-нерезидент у співпраці з суб’єктом (суб’єктами) кінематографії України має право користуватися державними пільгами, передбаченими для виробника, розповсюджувача та демонстратора національного фільму, за умови попереднього отримання погодженого Центральним органом виконавчої влади України у галузі кінематографії статусу кінематографічного твору спільного виробництва.

Спільне з суб’єктом кінематографії-нерезидентом виробництво кінематографічного твору підлягає погодженню з Центральним органом виконавчої влади України у галузі кінематографії. Виробництво кінематографічного твору підлягає погодженню з компетентними органами інших держав, на території яких розташовані співвиробники кінематографічного твору у випадку, якщо держава резидентства співвиробника ратифікувала Європейську конвенцію про спільне кінематографічне виробництво.

Заяви про надання статусу продукту спільного виробництва подаються для затвердження центральному органу виконавчої влади у галузі кінематографії відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Закон України "Про кінематографію" набирає чинності з дня його опублікування.

До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Для забезпечення поступового розвитку кінематографу протягом 2012 та 2013 років частка національних кінематографічних творів, визначена ст.23 Закону, встановлюється на рівні п’яти відсотків;

з 01.01.2014 по 31.12.2014 частка національних кінематографічних, визначена ст.23 Закону, встановлюється на рівні десяти відсотків;

з 01.01.2015 по 31.12.2015 частка національних кінематографічних творів, визначена ст.23 Закону, встановлюється на рівні двадцяти відсотків;

з 01.01.2016 ст.23 Закону діє у загальному порядку.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про кінематографію":

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону; розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти; відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Закон України «Про здійснення державних закупівель»

Стаття 2. Сфера застосування Закону

3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

….

природний газ; послуги з його транспортування (у тому числі переміщення, фрахтування, страхування, зливу/наливу, інспекції кількості та якості), розподілу, постачання, зберігання; фінансові інструменти, операції з деривативами та управління ризиками, фінансові послуги, послуги бірж, аукціонів, систем електронних торгів та інші послуги, що застосовуються в міжнародній торговельній та фінансовій практиці під час закупівлі та реалізації природного газу, закупівля яких здійснюється суб'єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, у тому числі для потреб населення.

Закон України «Про здійснення державних закупівель»

Стаття 2. Сфера застосування Закону

3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

….

природний газ; послуги з його транспортування (у тому числі переміщення, фрахтування, страхування, зливу/наливу, інспекції кількості та якості), розподілу, постачання, зберігання; фінансові інструменти, операції з деривативами та управління ризиками, фінансові послуги, послуги бірж, аукціонів, систем електронних торгів та інші послуги, що застосовуються в міжнародній торговельній та фінансовій практиці під час закупівлі та реалізації природного газу, закупівля яких здійснюється суб'єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, у тому числі для потреб населення;

послуги з виробництва і розповсюдження національних фільмів.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 164⁶. Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

{Кодекс доповнено статтею 164⁶ згідно із Законом № 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону № 998-XIV від 16.07.99}

Стаття 164⁷. Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

{Кодекс доповнено статтею 164⁷ згідно із Законом № 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону № 998-XIV від 16.07.99}

Стаття 164⁸. Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу

Недотримання суб'єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 164⁸ згідно із Законом № 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону № 998-XIV від 16.07.99}

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 164⁶. Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Стаття 164⁷. Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Стаття 164⁸. Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу

Недотримання суб'єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про рекламу»

Стаття 8. Загальні вимоги до реклами

1. У рекламі забороняється:

….

рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу на виконання будівельних робіт чи дозволу/ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується. { Частину першу статті 8 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }

…..

Стаття 20. Реклама і діти

1. Забороняється реклама:

з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;

з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;

з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;

з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.

Закон України «Про рекламу»

Стаття 8. Загальні вимоги до реклами

1. У рекламі забороняється:

….

рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких анонсів;

розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу на виконання будівельних робіт чи дозволу/ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується. { Частину першу статті 8 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }

…..

Стаття 20. Реклама і діти

1. Забороняється реклама:

з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;

з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;

з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;

з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв. Вказане обмеження не поширюється на використання зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристрів в анонсах фільмів, які містять окремі кадри фільму з дотриманням чи без дотримання їх послідовності або зображення персонажів фільму..