ВІД З’ЇЗДУ ДО З’ЇЗДУ

ВІД  З’ЇЗДУ ДО  З’ЇЗДУ19 апреля 2013

(Публикация перепечатана с официального сайта НСКУ)

Напередодні чергового з’їзду НСКУ, що відбудеться 23 квітня, ми запитуємо її членів про нещодавнє минуле та найближче майбутнє Спілки – де ми зараз і куди рухаємось далі?


Олександр Рутковський

Олександр Рутковський: "Довічна ганьба погромникам громадянських спілок!"

Що, на Вашу думку, змінилося за останні чотири роки в діяльності Спілки (на краще, на гірше)?

Більш різноманітною і насиченою стала програма заходів НСКУ. Певною мірою почав повертатися дискусійно-клубний дух 1980-х років. Вперше налагоджено певну роботу з молодими (зокрема, завдяки зусиллям Ірини Зубавіної та Романа Ширмана). Розпочато регулярний показ архівної кінокласики (Борис Шиленко), французьких та російських прем’єр (Олександр Шпилюк). Більш змістовними й задушевними стали меморіальні проекти НСКУ. Вперше (!) виникла практика масових опитувань членів НСКУ, як ото це анкетування. Тож, новини лише позитивної якості. Велику роль відіграє нарешті запроваджений сайт НСКУ. Нарешті!!! Вперше за півстоліття було замінено покриття крісел у кінозалах. За одне це Тримбачу вже за життя треба встановити у Будинку кіно пам’ятник.

Що змінилося б у Вашому житті з гіпотетичною ліквідацією Спілки (погрози такого характеру, як відомо, час від часу звучать)? Навіщо особисто Вам Спілка?

Для багатьох членів НСКУ – навіть для тих, хто не надто часто відвідував Спілку - то було б справжньою катастрофою. Зник би єдиний ґрунт (майданчик) для професійного спілкування. Зникло б громадське ментальне «бомбосховище». Було б втрачено психологічно реперний пункт для професійної самоідентифікації, відчуття корпоративної мети фахової діяльності. Українське кіно у цілому остаточно б втратило відчуття того, що воно колись мало славні сторінки у своїй історії і що воно досі, хоч у занепаді, але так-сяк існує. Сьогодні можна напевно сказати, що нинішній український кінопроцес уособлено у Спілці, а коли він стане нарешті собою, то це відбудеться лише завдяки Спілці.

Довічна ганьба погромникам громадянських спілок!

Ваші дії за умови, коли погрози здійсняться і творчі спілки справді ліквідують?

У цьому випадку керівництво НСКУ мало б виробити розлогу програму протестних дій. Я б узяв найактивнішу участь у таких діях – від маніфестацій до виступу у ЗМІ. Ми б подолали невігласів.

Як і що саме треба змінити (реформувати) в діяльності НСКУ?

Радикально змінити модель співробітництва з Держкіно. Лише українське кінопрофесійне середовище – яким би воно не було – має право виробляти й пропонувати шляхи розвитку нвціонального кіно. Справа Деркіно – «тупо» обслуговувати ідеї кіномитців, чесно й якомога раціональніше розподіляти державні гроші на кіно. Головне завдання: поставити на «своє місце» знахабнілу Кіноагенцію.

Як Ви оцінюєте роботу керівництва Спілки за останніх чотири роки?

Дуже позитивно. До того ж беручи до уваги, що попервах певний великий проміжок часу й чимало нервів треба було витратити на боротьбу з аморальними чіпляннями за владу попереднього курівництва НСКУ. А зараз - так тримати!

Чи візьмете Ви участь у роботі з'їзду НСКУ (23 квітня 2013)?

Обов’язково.

Чи задовольняють Ваші вимоги програми творчих вечорів, круглих столів та кінопоказів у Будинку кіно?

Так.


Володимир ТихийВолодимир Тихий: "Спілка має бути одним із ключових гравців у культурному просторі" 


Що, на Вашу думку, змінилося за останні чотири роки в діяльності Спілки (на краще, на гірше)?

Для мене зміни у Спілці відбуваються тільки на краще, тому що вона вже в такому поганому стані, чесно кажучи, що далі могла тільки катастрофа відбутися – впасти стеля, або якийсь подібний катаклізм.

Зараз Спілка почала оживати, почала з’являтися більш-менш нова публіка. Люди і Будинку кіно молодшають. Стають цікавішими як глядачі, так і програма, яку пропонує Спілка.

Що змінилося б у Вашому житті з гіпотетичною ліквідацією Спілки (погрози такого характеру, як відомо, час від часу звучать)? Навіщо особисто Вам Спілка?

На жаль, багато не змінилося б. Теперішні прояви активності спілки пов’язані з речами, які напряму мене не стосуються. Це прикро, і особисто я якось намагаюся вплинути, щоб Спілка впливала на ширше коло кінематографістів, і саме з кінематографістами, які працюють зараз асоціювалася, а не зі вшануванням корифеїв кінематографа 60-х років.

Ваші дії за умови, коли погрози здійсняться і творчі спілки справді ліквідують?

Я не думаю, що спілки ліквідують – це просто нонсенс. Вони будуть ліквідовані хіба що з ліквідацією самої України. Спілки і держава до сих під чудово співіснують. Я допускаю, що все ж таки радянська система буде розформована за років п’ять-сім – абсолютно зрозуміло, що Спілка [кінематографістів] існувати не може за правил і законів, які були створені за радянських часів, її потрібно пристосувати до нового життя. Такі зміни незворотні.

Як і що саме треба змінити (реформувати) в діяльності НСКУ?

Кіноіндустрія тільки починає з’являтися в Україні – у цій ситуації НСКУ могла б здійснювати громадський контроль за державними студіями, за державними коштами. Спілка має бути одним із ключових гравців у культурному просторі, поки що вона не є такою.

Як Ви оцінюєте роботу керівництва Спілки за останніх чотири роки?

Позитивно. Я вважаю, що Сергій Тримбач не заангажований у творчо-кланових війнах, які залишилися ще з радянських часів. Будинок кіно досі успішно працює, а якщо порівнювати з будинками кіно в інших пострадянських республіках – це просто небо і земля.

Чи візьмете Ви участь у роботі з'їзду НСКУ?

Обов’язково.

Чи задовольняють Ваші вимоги програми творчих вечорів, круглих столів та кінопоказів у Будинку кіно?

У мене невисокі вимоги, тому цілком задовольняють.

Володимир Тихий

Продюсер, режисер та сценарист проекту «Україно, goodbye!».

Народився 25 лютого 1970 року в місті Червонограді Львівської області.
1992-1997: КДІТМ ім. Івана Карпенка-Карого, кінорежисер, майстерня Михайла Іллєнка.

Режисерська фільмографія

1992: Underground, відео, 5', cценарист і режисер-постановник

1995: «Сокирра», плівка, ч/б, 9', сценарист і режисер-постановник

1996: «Дах», плівка, ч/б, 6', сценарист і режисер-постановник

1996: «Русалонька», плівка, ч/б, 27', сценарист і режисер-постановник
Нагороди. 1995: Приз «За найкращий сценарій» МКФ «Пролог», Київ, Україна; 1996: Диплом Київського МКФ «Молодість», Україна; 1997: Ґран-прі МКФ Alternative, Румунія; 1997: Приз «За найкраще образотворче вирішення» МКФ у Ганновері, Ганновер, ФРН; 1997: Диплом Монреальського МКФ, Канада; 1998: Ґран-прі МКФ Break 21,Словаччина; 1998: Приз «За найкращу операторську роботу» МКФ короткометражних фільмів у Берліні, Німеччина; 1998: Диплом «За художнє вирішення», МКФ «Film-Video», Італія

2001: «Мийники автомобілів», плівка, колір, 80', сценарист і режисер-постановник
Нагороди. 2001: Приз «Найкраща жіноча роль», МКФ «Синій птах», Київ, Україна; 2001: Дві премії «Майбутньої України», Всеукраїнська акція «Місто дітей», Київ, Україна

2008: «Ґудзик»/ «Пуговица» телевизійний ігровий фільм, режисер-постановник («Продакшен. UA»)
Нагороди. 2008: Приз «Найкращий сценарій» у категорії «Телевізійний фільм/драма» на ХІІІ міжнародному телевізійному фестивалі в Барі, Чорногорія

2008: «Таємничий острів»/ «Таинственный остров», плівка, колір, телевізійний ігровий фільм, режисер-постановник (PRONTO FILM, FILM. UA)

2009: Проект «Мудаки. Арабески»: «По дорозі»

2009: Проект «Мудаки. Арабески»: «Пам'яті Пітера»

2009: Проект «Мудаки. Арабески»: «Рекреації»

2010: Проект «Мудаки. Арабески»: «Свєта»

2010: Проект «Мудаки. Арабески»: «Інтро» до повнометражного кіноальманаху «Мудаки. Арабески»

2011: Проект «Україно, goodbye!»: «Гамбурґ», режисер

2012: Проект «Україно, goodbye!»: «Янгол смерті», режисер


Наталія Шевчук
Наталія Шевчук: "Існування cпілок – це є невід’ємна частина існування цивілізованих держав" Напередодні чергового з’їзду, що відбудеться 23 квітня, члени Національної спілки кінематографістів України діляться своїми думками про нещодавнє минуле організації та висловлюють своє бачення її майбутнього.

Пропонуємо розмову з директором студії "Укркінохроніка" Наталією Шевчук...

Що, на Вашу думку, змінилося за останні чотири роки в діяльності Спілки (на краще, на гірше)?

Не можу сказати, бо членом Спілки я стала лише декілька місяців тому.

Що змінилося б у Вашому житті з гіпотетичною ліквідацією Спілки (погрози такого характеру, як відомо, час від часу звучать)? Навіщо особисто Вам Спілка?

Спілка не може бути ліквідована в жодному разі. Існування cпілок – це є невід’ємна частина існування цивілізованих держав. Як директор Української студії хронікально-документальних фільмів, у себе на підприємстві я навпаки відродила Профспілку, бо вона має захищати інтереси працівників, якщо дії дирекції та адміністрації ідуть в розріз із ними. Саме тому в державі існує не тільки влада, але і опозиція. Це єдина умова прогресивного розвитку держави.

Особисто для мене Спілка є дуже важливою організацією, бо вона об’єднує професіоналів кіногалузі. Цінність інформаційного характеру: можливість обміну досвідом, отримання консультацій досвідчених кіномитців, користування базою даних у пошуках сценаристів, режисерів, акторів, винесення на обговорення творчих задумів, кінопроектів тощо. Цінність організаційно-культурного характеру: можливість організовувати кінопокази, прем’єри фільмів, творчі вечори тощо, брати учать у культурно-мистецьких заходах НСКУ тощо. Цінність організаційно-адміністративного характеру: можливість звернутися до влади місцевого чи державного рівня від імені Спілки у вирішенні важливих питань розвитку державних кіностудій чи кіно галузі в цілому.

Ваші дії за умови, коли погрози здійсняться і творчі спілки справді ліквідують?

Творчі спілки не ліквідують, якщо вони об’єднаються перед загрозою знищення, підключать засоби масової інформації та широкий загал, врешті-решт, вийдуть на демонстрацію протесту, звернуться до європейської спільноти за підтримкою і т.п.

Як і що саме треба змінити (реформувати) в діяльності НСКУ?

Нічого. Хіба що розширити сферу діяльності. Точніше, звернутися до позитивних моментів історії радянських часів. Осередки Спілки існували, а може ще й існують по всій Україні, в регіонах України є багато кінозалів, кінотеатрів, які не використовуються, чи використовуються не повністю або не за призначенням. Фільми, що знімаються в країні осідають в кіноархівах. Взятися за кінопрокат вітчизняних кінофільмів – це було б доброю справою.

Спілка кінематографістів об’єднує велику кількість шанованих кінокритиків. На екранах країни неконтрольовано виходять фільми загалом закордонного виробництва, які потребують цензури і осмислення критиків. В країні ніхто цим не займається. І так далі, справ багато.

Як Ви оцінюєте роботу керівництва Спілки за останніх чотири роки?

Мені дуже подобається сьогоднішнє керівництво Спілки, зокрема її голова Тримбач Сергій Васильович, розумний, врівноважений, діяльний. Керівництво Спілки лише за рік, який я спостерігаю, організувало та провело велику кількість культурно-мистецьких заходів. Як член Спілки та директор кіностудії, я жодного разу на своє прохання про допомогу у організації кінозаходів не почула у відповідь «ні». Окрім того, Голова Спілки, знаючи про скрутне становище на державних кіностудіях, неодноразово проводив засідання з питань допомоги у вирішенні проблем державних кіностудій, звертався до представників влади та органів управління кіно галуззю.

Чи візьмете Ви участь у роботі з'їзду НСКУ (23 квітня 2013)?

Так, безумовно.

Чи задовольняють Ваші вимоги програми творчих вечорів, круглих столів та кінопоказів у Будинку кіно?

Так, безумовно задовольняють.

(Усі члени НСКУ запрошені відповісти на питання, поставлені в цьому інтерв'ю)

 

Share/Save/Bookmark
Печать PDF


«Место встречи изменить нельзя», 1979

Лента кино-новостей

Связаться с нами

Украина, Одесса
Одесская киностудия
Французский бульвар, 33
Тел: +38 (048) 725-03-09
Тел/Факс: +38 (0482) 33-95-29
Музей кино: +38 (0482) 33-95-38
E-mail: odesakino@ukr.net