Joomla 1.5 Template By Youjoomla.com

15 марта 2012

Підсумки українського кінопроцесу:

останній рік, 20-ліття, 100-річчя

Протягом січня 2011 року Бюро української кіножурналістики (БУК) спільно з Національною спілкою кінематографістів України (НСКУ) провело опитування на тему «Підсумки українського кінопроцесу-2011».

Анкету було надіслано близько сотні кіножурналістів.

В опитуванні взяли участь 46 осіб з Києва, Дніпропетровська, Одеси та інших міст України (повний список анкетованих подано наприкінці).

Респонденти представляли 29 друкованих ЗМІ, 19 web-видань, 6 телеканалів та 1 радіостанцію.

6 кіножурналістів не вказали перелік ЗМІ, з якими вони співпрацюють.

Метою опитування були:

-    оцінка стану українського кінопроцесу-2011;

-    підбиття підсумків двадцятирічного функціонування незалежного українського кінематографу;

-    визначення найкращих творів і майстрів за всю історію українського кіно;

-    визначення уподобань кіножурналістів в світовому кінематографі;

-    виявлення й презентація корпоративної ціннісної шкали, якої дотримується саме та медіаспільнота, яка професійно покликана практично формувати у суспільстві ставлення до кінематографії як такої.

-         

При підведенні підсумків анкетування, ми виходили з того, що позиція того чи іншого кіноявища (твору, особи, події тощо) у загальному рейтингу залежатиме головним чином від кількості згадок про нього у контекстах відповідних запитань (одне згадування – 1 бал, чим більша сума балів, тим вище місце у загальному рейтингу).

Щоб можливий збіг кількості балів не завадив продемонструвати солідарні пріоритети кіножурналістів, їм було запропоновано оціночно диференціювати варіанти своїх відповідей: найважливіше згадувати на першому місці, решту – в міру зменшення симпатій.

У випадку рівності балів там, де не зазначено інше, для визначення місця кіноявища (твору, особи, події тощо) в рейтингу був використаний показник «середня (арифметична) сума місць» (ССМ). ССМ тим більш позитивно характеризує свій предмет, чим меншою вона є, тож вище місце в загальному рейтингу надається варіанту, що має меншу ССМ. За потреби її наведено у підсумкових таблицях після суми балів.

Коли і сума балів, і ССМ збігаються, отримані результати подаються за абеткою.

Зі зрозумілих причин за абеткою наводяться і результати опитувань, які мали на меті з’ясувати суб’єктивно-оціночне сприйняття професійним медіасередовищем діяльності провідних державних і громадських установ, які опікуються національною кінематографією – Міністерства культури України, Державного агентства з питань кіно, Національної спілки кінематографістів України. В цьому випадку в дужках подано кількість змістовно однотипних визначень, які навели респонденти.

Усі граматичні й фактографічні узгодження у поданні підсумкових матеріалів здійснені організаторами опитування.

 

ПРИМЕЧАНИЕ ПУБЛИКАТОРА.

Полужирным шрифтом с подчеркиванием выделены в тексте данные, которые впрямую относятся к фильмам одесского производства, к одесским кинематографистам, к Одесской киностудии (в т.ч. под именем ВУФКУ) и к одесским кинособытиям.

1. Перший блок запитань було спрямовано на визначення оцінки українського кінопроцесу-2011

1.1. Нові українські фільми, побачені у 2011 році, та їх оцінка

Протягом 2011 року кіножурналісти, які взяли участь в опитуванні, переглянули різну кількість українських стрічок (переважно нових, короткометражних і студентських).

8 респондентів (17,4%) подивилися один український фільм;

5 респондентів (10,9%) – два фільми;

8 респондентів (17,4%) – три фільми;

5 респондентів (10,9%) – чотири фільми;

2 респонденти (4,3%) – п’ять фільмів;

2 респонденти (4,3%) – шість фільмів;

5 респондентів (10,9%) – сім фільмів і більше (верхня межа – більше сотні робіт).

Ще 2 респондентів (4,3%) не вказали кількість переглянутих стрічок.

9 респондентів (19,6%) протягом року не бачили жодного нового українського фільму.

В своїх відповідях кіножурналісти назвали 37 українських фільмів.

Стрічки оцінювалися за шестибальною шкалою, де: “6” – шедевр; “5” – чудова робота, значний здобуток вітчизняного кіно; “4” – хороша робота, на рівні сучасних вимог прокату і глядачів; „3” – стрічка „так собі”, хай буде „для галочки”; „2” – погана стрічка, бездарно втрачені гроші й час; „1” – ганебне видовище.

Відповіді розділилися таким чином:

		Всього згадок	Середня оцінка
1	Крос (реж. Марина Врода)	24	3,76
2	В суботу (реж. Олександр Міндадзе)	12	4,14
3	ТойХтоПройшовКрізьВогонь (реж. Михайло Іллєнко)	11	2,73
4	Rock'n'ball (реж. Дмитро Приходько)	9	3,17
5	Земля забуття (реж. Міхаль Боганім)	7	2,5
6	Щастя моє (реж. Сергій Лозниця)	5	4,1
7	Бес Пор No (реж. Олександр Шапіро)	5	3,4
8	Мудаки. Арабески (альманах)	3	3,33
9	Гамер (реж. Олег Сенцов)	3	3
10	Поза грою (реж. Наталя Пятигіна)	3	3
11	Фактор Фелліні (реж. Мирослава Хорошун)	3	2,67
12	Закохані в Київ (альманах)	2	3,5
13	Кохаю і крапка (реж. Валерій Ямбурський)	2	1,5

21 стрічка отримала оцінку від одного кіножурналіста:

		Оцінка
1	Дивні люди (реж. Кріс Вудс)	6
2	Деліріум (реж. Ігор Подольчак)	5
-	Історія Леоніда (реж. Райнер Людвігс)	5
-	Лялька (реж. Кіра Муратова)	5
-	Рука (реж. Олег Борщевський)	5
-	Серцедер (реж. Оксана Несененко)	5
-	Театральний роман Богдана Ступки (реж. Олександр Столяров)	5
-	Україна, точка відліку (реж. Сергій Буковський)	5
-	Царевич і таємниця чарівної жабки (реж. Наталя Скрябіна)	5
-	Inside (реж. Олена Потемкіна)	5
11	Біла ворона (реж. Анатолій Лавренішин)	4
-	Борода (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)	4
-	Душа в душу (реж. Олександр Постоленко)	4
-	Мій батько Євген (реж. Андрій Загданський)	4
-	Хворісукалюди (реж. Юрій Речинський)	4
16	Глухота (реж. Мирослав Слабошпицький)	3
-	Дрифтер (реж. Олександр Образ)	3
-	Друге пришестя (реж. Дамір Єналієв)	3
-	Моя країна – Україна (анімаційний проект)	3
20	Дніпро (реж. Олександр Шапіро)	2
-	Україно, goodbye! (альманах)	2

Ще 3 фільми – «Дорога к дому» (реж. Реґіна Мар’яновська), «Чай с бергамотом» (реж. Сергій Деньга) и «Вальс во тьме» – респонденти назвали в своїх відповідях, але не стали оцінювати їх.

2 кіножурналісти не стали називати та оцінювати українські фільми, які вони переглянули протягом 2011 року, оскільки жоден їх не «зачепив».

Аналізуючи розподіл оцінок українських стрічок, можна зазначити, що:

-          лише одного разу (0,9%) респонденти оцінили українську стрічку на «6 балів»;

-          20 разів (18,3%) респонденти поставили українським стрічкам «5»;

-          32 рази (29,4%) оцінили їх на «4»;

-          33 рази (30,3%) – на «3»;

-          11 разів (10,1%) – на «2»;

-          7 разів (6,4%) респонденти поставили українським стрічкам «1».

Окрім цього одного разу (0,9%) українську стрічку було оцінено у «5,5 балів» і 4 рази (3,7%) респонденти оцінили українські стрічки на «3,5».

Середня оцінка для української стрічки становить 3,5 бали.

Додаткові зауваження анкетованих:

-          «В суботу» – чудова робота, але не здобуток українського кіно.

-          Стрічки, створені в копродукції, я не оцінював, тому що вважаю їх все ж таки російськими.

-          Окремо хотілося б відзначити […] роботи, зняті студентами-аніматорами, що в черговий раз свідчить про високий рівень школи Євгена Сивоконя.

-          Великої радості жоден з переглянутих фільмів, на жаль, не приніс.

-          Оцінок виставляти не буду […], але «Крос» точно не заслуговує на свої канські лаври.

-          На жаль нових українських фільмів не бачив, бо в Дніпропетровську їх не показують.

-          У 2011 році жодного нового українського фільму, на жаль, не бачила. Ні кінотеатри, ні телебачення не переймаються бажанням показувати вітчизняний кінопродукт.

-         

1.2. Оцінка участі України в спільному виробництві кінострічок

Помітною тенденцією останніх років стала участь української сторони у спільному кіновиробництві.

Респонденти оцінюють практику залучення відомих іноземних кінематографістів до створення таких стрічок як «Щастя моє» С. Лозниці, «У суботу» О. Міндадзе, «Шантрапа» О.Іоселіані, які можна вважати номінально українськими, наступним чином:

	Всього	%
Цілком схвально: це нормальна світова практика	22	47,8
Це не має значення, аби з’являлися талановиті фільми	8	17,4
Не підтримую таку практику: це гальмує розвиток національної кінематографії та формування творчих кадрів власного кіно	5	10,9
Іноді це виправдано: коли видатні іноземні фахівці передають досвід українським колегам	4	8,7
Схвально: хоч так наше кіно зможе потрапити на престижні МКФ	2	4,3
Схвально: адже нема власних хороших режисерів	1	2,2
Інше	5	10,9

Примітка: в одній з анкет було вказано два варіанти відповіді

Варіанти, які запропонували респонденти:

-          Це нормальна практика, але недопустима для фінансованих державою стрічок. Держава зобов’язана стимулювати появу власних кадрів і фільмів (окрім спільних міжнародних документальних проектів), у той час як «приватний сектор» може займатися подібним на свій розсуд.

-          Ставлюсь до такої практики стримано.

-          Участь у копродукції – цілком нормальна практика, але вважаю, що 1) у жодному разі гроші з держбюджету не повинні витрачатися на фінансування зарубіжних картин, 2) у разі копродукції в зйомках обов’язково мають бути задіяні українські фахівці, або ж тема має стосуватися українських реалій.

-          Як на мене, це єдина можливість знімати кіно в Україні, а не усіляке сміття. Адже за умов зруйнованої вітчизняної кіношколи запрошені професіонали можуть не лише навчити наших горе кінематографістів професії, але й здатні зробити кіно такої якості, що воно буде спроможне змагатися у конкурсах великих міжнародних кінофестивалів. Приклади Міндадзе і Лозниці говорять самі за себе. Без них ми би ще довго не потрапили у головні конкурси Берлінале і Канн.

-          Аби автор вартував.

-          Згадані фільми не є «номінально українськими», їх знято в копродукції.

-         

1.3. Головні кіноподії 2011 року в оцінках кіножурналістів

Ми запитали кіножурналістів, які кіноподії останнього року вони вважають найбільш значущими для перспектив українського кіно, і попросили укласти рейтинг таких кіноподій, відзначивши не менше п’яти позицій.

Для рейтингування було запропоновано список з п’ятнадцяти кіноподій. Респонденти могли додавати власні варіанти.

За згадками у першій п’ятірці рейтингу кіноподії розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Введення у 2011 році податкових та інших пільг для кіно	30
2	Золота гілка Канського МКФ фільму «Крос» М. Вроди	29
3	Успіх фільму «Щастя моє» С.Лозниці на декількох МКФ	26
4	Безпрецедентно велике державне фінансування кінематографії у 2011 році	23	(2,5)
5	Проведення чергового МКФ «Молодість»	23	(3,3)
6	Проведення чергового Одеського МКФ	17	(3,1)
7	Діяльність новоствореної Державного агентства з питань кіно	17	(3,3)
8	Зникнення «мовних дискусій» довкола українського прокату	17	(3,5)
9	Діяльність «Кінофундації» під орудою А. Халпахчі	16
10	Участь фільму «У суботу» О. Міндадзе в конкурсі Берлінського МКФ	14
11	Проведення чергового МКФ «DocuDays»	13
12	Міжнародний успіх українського продюсера О. Роднянського з фільмом «Олена»	11
13	Проведення чергового МКФ «Крок»	10
14	Проведення чергового Київського МКФ	6
15	Великий продюсерський успіх телеканалу «1+1», що брав участь у створенні фільму «Висоцький. Спасибі, що живий»	4

Лідером за кількістю згадувань на першому місці рейтингу кіноподій-2011 стала перемога стрічки «Крос» М. Вроди в короткометражному конкурсі Канського МКФ. На перше місце рейтингу її поставили 15 кіножурналістів.

Кіножурналісти пропонувати свої варіанти кіноподій-2011:

-          закон України «Про заборону приватизації, відчуження, передачі в заставу та внесення до статутних капіталів господарських товариств усіх форм власності пакета акцій, що належить державі у статутному капіталі Закритого акціонерного товариства «Одеська кіностудія»» («головна і єдина ЗІ ЗНАКОМ «ПЛЮС» подія кінороку);

-          участь української сторони у створенні фільму «Земля забуття» (1 місце);

-          відміна обов’язкового дублювання фільмів на державну мову (1 місце);

-          незаконний випуск брутального та блюзнірського фільму «Війна богів» з рейтингом 16 замість Х21 (1 місце);

-          реставрація, показ і випуск на DVD фільмів українського кіноавангарду Національним центром Олександра Довженка (2 місце);

-          закриття останнього вітчизняного спеціалізованого паперового видання про кіно «Кино Дайджест» (2 місце);

-          діяльність SOTA Cinema Group (3 місце);

-          оголошення Фондом Ріната Ахметова конкурсу на фінансування кіно проектів
(3 місце);

-          пітчинги (конкурси на отримання державного фінансування) (4 місце);

-          Другий Міжнародний кінофестиваль німого кіно і сучасної музики в Одесі (4 місце);

-          поява кіноринку на Одеському МКФ (5 місце);

-          запуск у виробництво проекту «Україно, goodbye» (5 місце);

-          проведення усіх кінофестивалів (5 місце);

-          Гран-прі стрічки «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» на Київському МКФ (без місця);

-          участь українського молодого режисера Бориса Гришкевича у міжнародному проекті «Життя за один день» Кевіна Макдональда та Рідлі Скотта (без місця);

-          перший фестиваль Незалежного Американського кіно (без місця);

-          робота пітчингу проектів у рамках Одеського МКФ (без місця).

-         

Коментарі респондентів до запропонованих варіантів відповідей:

-          Нажаль, усі кіноподії з яких доводиться обирати в Україні, можна віднести до категорії «краще так, аніж зовсім ніяк».

-          Відколи Олександр Роднянський вважається українським продюсером? Тоді Сергій Маковецький і Леонід Ярмольник є українськими акторами, і отримані «Золоті глобуси» і оскарівські номінації стрічки «Дітки в порядку» теж можна вважати здобутками України! Але же це абсурд! Скільки можна приписувати собі чужі перемоги?

-          Мені здається, що Ви перегинаєте палицю, говорячи про безпрецедентно високе фінансування нашого кіно з боку держави. Найбільша подія нашого кіно – попереду, і нею безумовно стане фільм, а не кінофестиваль – їх у нас вже занадто.

-          Безпрецедентно велике державне фінансування кінематографії у 2011 році важко оцінювати, тому що фінансування лише на папері, реальних результатів поки що немає.

-          Діяльність «Кінофундації» під орудою А. Халпахчі – на повному безгрошів’ї їм вдалося зробити кінофестиваль, це заслуговує на повагу.

-          Великий продюсерський успіх телеканалу «1+1», що брав участь у створенні фільму «Висоцький. Спасибі, що живий» – ганьба.

-          Діяльність новоствореного Державного агентства з питань кіно – нижче плінтусу.

-          Проведення чергового Одеського МКФ – забути, як жахливий сон.

-          Проведення чергового Київського МКФ – ганебна фестивальна подія.

1.4. Оцінка діяльності Міністерства культури в галузі кінематографії

Кіножурналістам було запропоновано назвати три епітети (три короткі визначення), які, на їхню думку, найточніше характеризували діяльність Міністерства культури в галузі кінематографії протягом 2011 року. Було отримано такі результати:

Активніша присутність в інформаційному просторі

Багато амбіцій

Багато обіцянок (3)

Багато планів, мало результатів

Багатослівна

Байдужа (2)

Бездарна

Безініціативна (2)

Безперспективна

Безрезультатна (3)

Безсистемна (2)

Бракує інформації (4)

Будівництво «замків з піску»

Бюрократична (2)

Відірвана від реальності

Відсутня (6)

Галаслива

Застарілі уявлення та стереотипи

Ігнорує реальний стан справ (в національному кінематографі)

Існує «поза контекстом» нагальних проблем

Консервативна (2)

Лицемірна

Майже як завжди…

Малодосвідчена

Малопомітна (2)

Маніпулятивна

Млява

Нарешті заворушилися

Націлена на копродукцію

Невідома

Невідомо-що-думати

Невідчутна (10)

Неефективна (3)

Незадовільна (3)

Некомпетентна

Нема слів, щоб визначити (3)

Непевна (2)

Непомітна (3)

Непрозора

Нерозуміюча

Несамостійна

Нечітка за позицією

Обережна

Орієнтована на захист «своїх» (не «здали» мистецькі заклади освіти Міносвіти)

Орієнтована на російський кінематограф

Пасивна

Побоюючись розгнівати Президента

Погана (дуже погана) (2)

Показна (2)

Послідовна

Потребує активізації

Претензійна

Реформістська (щодо системи фінансування кіновиробництва)

Розгублена

Сміховинна

Спокійна (по-олімпійському) (2)

Стримана

Сумна

Сумнівна

Тиха

Тихіше їдеш, далі будеш

У рожевих окулярах

Формальна

Хаотична

Щедра

12 респондентів не дали відповіді на запитання.

Додаткові зауваження респондентів:

-          Не зрозуміло, чим відрізняється діяльність Міністерства культури від діяльності Державної агенції, адже всіма питаннями опікується остання. Це був не епітет, але яка різниця, якщо питання не має сенсу.

-          Як на мене, Міністерство і Державна агенція – це одне ціле (тобто агенція узгоджує свої дії з Мінкультури), тому розглядаю їхню діяльність в купі.

-          Якщо є всі підстави сподіватися на прогрес в цілому – хоча б у порівнянні з «діяльністю» пана Вовкуна, то щодо безпосередньо кіногалузі таких підстав поки що назвати, на жаль, не можу.

-         

1.5. Оцінка діяльності Державного агентства з питань кіно

Кіножурналістам запропонували назвати три епітети (три короткі визначення), які, на їхню думку, найбільш точно характеризували діяльність Державного агентства з питань кіно у 2011 році. Були отримані такі результати:

Авантюрна

Активна (незвично активна) (4)

Амбітна (поставлена висока планка) (6)

Багато обіцянок

Багато планів, мало результатів

Байдужа

Безініціативна

Безрезультатна (3)

Безсистемна (2)

Більше галасу навколо кіно

Відкрита (2)

Все іде без допомоги Агентства

Галаслива (2)

Голосна

Гуманна

Далека від заявленої прозорості

Дещо провінційна

Добре пропіарена

Доволі енергійна (2)

Зайво витрачені кошти (2)

Заснована на застарілих уявленнях і стереотипах

З відчутними досягненнями

Ініціативна за відсутності грошей

Конкурсна (2)

Маніпулятивна

Млява

Народжує великі сподівання

Націлена на розвиток

Не в усьому переконлива

Невідомо-що-думати

Невідчутна (2)

Невпливова (2)

Негативна

Недосвідчена

Неефективна (2)

Незадовільна (3)

Незрозуміла (за прийнятими рішеннями) (2)

Непомітна

Непрозора

Нерішуча

Несамостійна

Несформована

Нецільова за розподілом коштів

Нечутна

Новаторська

Номінальна

Обнадійлива (2)

Орієнтована на розподіл державних коштів

Пасивна

Піар-лемент

Підозріла

Поза об’єктивними оцінками потенціалу сучасного українського кіно

Позитивна

Поступальна

Практично не працює

Претензійна

Рано судити

Реформістська (щодо системи фінансування кіновиробництва)

Скандальна

Сучасна (в плані розуміння продюсерських технологій)

Така сама, що й діяльність Мінкультури в кіногалузі

Трохи вибили грошей

Хаотична (2)

Химерна

Шарова (від держави – шара)

Штормова

Штурмова

9 респондентів не дали відповіді на запитання

Додаткові зауваження респондентів:

-          Принаймні чимось намагаються допомагати. Наприклад, профінансували проект «Україна, goodbye!»

-          Теоретичний «прорив» на майбутнє, за яким поки не спостерігається ознак реальності.

-          Вкрита туманом невизначеності. В плані – не зрозуміло, чим все закінчиться.

-          Кінопроцес в Україні іде без допомоги Агентства.

-          Агентство ніяк не впливає на кінопрокат (показують в основному іноземні фільми).

-          Кіноподії, кінопокази та зйомки на місцях проводяться без допомоги Агентства.

-          Агентство не працює як всеукраїнська управлінська структура, її існування нічого фактично не змінює (прагне тільки гроші розподіляти).

-          Агентство створило непоганий піар і собі, і урядові, який дав гроші.

-          Що вони там роблять, не знаю.

-          Найважливіші етапи смоктання лапи, щоб достовірно виявити вплив місячного сяйва на зростання телеграфних стовпів.

-         

1.6. Оцінка діяльності Національної спілки кінематографістів України

Кіножурналістам запропонували назвати три епітети (три короткі визначення), які, на їх думку, найбільш точно характеризували діяльність Національної спілки кінематографістів України у 2011 році. Були отримані такі результати:

Адміністративна

Активніша, ніж раніше (4)

Активно-благотворна

Архаїчна

Байдужа

Більш відкрита (2)

Більш теоретична, ніж практична (4)

Більш-менш позитивна

Викликає повагу й співчуття

Дещо ефективніша

Дещо зашкарубла (старий веб-сайт, слабке інформування про події Спілки)

Дійова всупереч дрючкам у колесах

Досить скромна за впливом на кінопроцес

Задовільна (2)

Застаріла (2)

Захисна

Зацікавлена в роботі на місцях в містах України, але без відчутної допомоги (2)

Інертна (2)

Інтелігентна

Камерна

Консервативна (2)

Млява

Націлена на відродження найкращого в українському кіно

Неактуальна

Невидима (2)

Невідома (2)

Негаласлива

Недостатня (за впливом на прийняття рішень державною владою та органами місцевого самоврядування у галузі кінематографії) (2)

Неефективна

Непогана

Непомітна (5)

Нецікава

Нечутна

Оборонна

Переважно інформативна (4)

Підтримує надію

Повільний рух

Політкоректна

Принципово-компетентна

Просвітницька

Розгублена

Рятувальна

Скромна

Смиренна

Снодійна (2)

Совкова (2)

Спокійна

Стоїчна

Традиційна

Шокована появою «живих грошей»

Щира

15 кіножурналістів не відповіли на запитання (з них семеро послалися на відсутність інформації, ще двоє респондентів – на відсутність інтересу до діяльності НСКУ)

Додаткові зауваження респондентів:

-          Спілка повинна активніше впливати на життя суспільства.

-          Нічого не можу сказати, а ця Спілка щось робить?!

-          Була на кількох заходах, що їх влаштовувала Спілка, але об`єктивно за її діяльністю не стежила.

-         

1.6. Оцінка загальних підсумків українського кінороку-2011

Кіножурналістам було запропоновано оцінити результати українського кінороку-2011 за п’ятибальною шкалою, де оцінка “5” означала – надзвичайно позитивно, із захопленням; “4” – стримано позитивно, без зайвих ілюзій; “3” – посередньо, із звичною байдужістю; “2” – негативно, вже без жодних надій; “1” – „а хіба якесь українське кіно було?”

В свою чергу респонденти запропонували ще два варіанти відповідей:

“3,5” –  не байдуже, але без зайвих сподівань (до стримано позитивного не дотягує) і “Не можу оцінити у зв’язку з відсутністю повної інформації”

Було отримано такі результати:

на “5” підсумки українського кінороку-2011 не оцінив жоден респондент;

25 респондентів (54,35%) оцінили їх на “4”;

2 респонденти (4,35%) – на “3,5”;

7 респондентів (15,22%) – на “3”;

1 респондент (2,17%) – на “2”;

3 респонденти (6,52%) – на “1”

8 респондентів (17,39%) не змогли оцінити підсумки українського кінороку-2011 в зв’язку з відсутністю повної інформації.

Додаткові зауваження респондентів:

Українське кіно не вийшло на новий рівень якості, розвитку і т.д. Єдине, що можна відзначити як позитивну тенденцію, – це поява окремих кіноособистостей. Але, на жаль, не режисерів, акторів, а саме продюсерів, які розуміють, в яке кіно треба вкладати гроші.

2. Підсумки функціонування українського кінематографу періоду незалежності

2.1. Оцінка внеску періоду незалежності в історію вітчизняної кінематографії

У 2011 році Україна відзначала 20-річчя незалежності. Ми запитали у респондентів, яким був внесок цього періоду в історію українського кіно? Можна було обрати один із варіантів відповідей, або надати свій.

 

Було отримано такі результати:

	Всього	%
Нічого особливого за цей час не сталося	10	21,7
То був даремно витрачений для української культури час	8	17,4
Період повної деградації колишньої радянської української кінематографії	7	15,2
То був час плідних, хоч іноді й суперечливих пошуків національним кіно власного обличчя	6	13
Головним є те, що у цей час наше кіно вийшло на світову арену як непересічний національний феномен	1	2,2
То була доба відродження справжнього національного кіномистецтва	0	0
Інше	14	30,4

Кіножурналісти запропонували свої варіанти відповідей:

-          Період для вітчизняного кіно, який закономірно відображав і відтворював економічні та культурні негаразди в країні.

-          Після розпаду СРСР в українському кіно поглибилась криза, яка назріла ще у 1980-х роках. У результаті все завалилося, але в цьому є цілком позитивний момент – радянське українське кіно нарешті відійшло у минуле. Сумно лише те, що альтернативи йому так і не можуть знайти.

-          Занепад кіногалузі. За цей час майже перервалась та тяглість, що свого часу існувала між поколіннями кінематографістів. Водночас останні кілька років відбувається згуртування старших професіоналів від кіно і новачків. Можна сказати, що Україна зголодніла за фільмами, які відображали б її життя. А за законами економіки – попит породжує пропозицію. Думаю, у найближчому десятилітті ми будемо спостерігати активне відродження кіногалузі.

-          Пункт про деградацію радянської української кінематографії видається, на жаль, найближчим до істини; в якості національної кінематографії українське кіно сьогодні демонструє свою повну неспроможність. Але окремі твори – переважним чином студентські короткометражні стрічки – дають надію на світле майбутнє за умови зміни на краще ситуації з кіноосвітою, кінопрокатом, державною культурною політикою в цілому та з Божою допомогою. А до тих часів нехай продовжить Небо дні Кіри Георгіївни.

-          Період деградації, але водночас і окремих, поки що рідких проблисків.

-          То був час поодиноких (ще рідше – плідних) випадків пошуку національним кіно власного обличчя на тлі деградації колишньої радянської української кінематографії.

-          Це був час не зовсім плідних, хоч іноді й суперечливих пошуків національним кіно власного обличчя.

-          Час пошуків та стабілізації, часом – плідний, але переважно – даремно витрачений.

-          Видимість процесу замість власне процесу, однак з поодинокими кінопроривами.

-          Нічого особливого не сталося, але були спроби віднайти власний стиль і місце у сучасній культурі.

-          Проміжок. Або все перекинулось і тільки вкладається заново.

-          Спочатку була деградація, але в останні роки пішли позитивні зміни. «Щастя моє» і «Крос»  – великі досягнення.

-          Важливим було не формування тенденцій чи ідентичності нового українського кінематографа, а діяльність з українською реальністю декількох видатних кіно-майстрів. Останні 20 років в жодному разі не можна вважати невдалими чи порожніми, адже це була епоха активної діяльності К. Муратової, С. Лозніци, С. Буковського, О. Шапіро, І. Подольчака, Р. Балаяна.

-          Я все ще чекаю на диво від українського кіно.

-         

2.2. Кращі вітчизняні фільми 1992 – 2011 рр.

Визначаючи кращі вітчизняні фільми періоду незалежності, кожен респондент міг назвати три стрічки, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Всього було названо 40 стрічок.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Настроювач (реж. Кіра Муратова)	14
2	Щастя моє (реж. Сергій Лозниця)	12
3	Райські птахи (реж. Роман Балаян)	8
4	Молитва за гетьмана Мазепу (реж. Юрій Іллєнко)	7	(1,7) +2
5	Три історії (реж. Кіра Муратова)	7	(1,7)
6	Мелодія для катеринки (реж. Кіра Муратова)	6	(1,5) +1
7	Фучжоу (реж. Михайло Іллєнко)	6	(1,5)
8	Енеїда (реж. Володимир Дахно)	5	(1,6)
9	Мамай (реж. Олесь Санін)	5	(1,8)
10	Йшов трамвай дев'ятий номер (реж. Степан Коваль)	4	(2,5)
11	Біля річки (реж. Єва Нейман)	4	(2,75)
12	Другорядні люди (реж. Кіра Муратова)	3	(2)
-	Подорожні (реж. Ігор Стрембіцький)	3	(2)
14	Las Meninas (реж. Ігор Подольчак)	3	(2,33)
15	Гетьманські клейноди (реж. Леонід Осика)	3	(2,67)
16	Голод-33 (реж. Олесь Янчук)	3	(3)
-	Цикута (реж. Олександр Шапіро)	3	(3)
18	Два в одному (реж. Кіра Муратова)	2	(1)
19	Назви своє ім'я (реж. Сергій Буковський)	2	(3)

Примітка. Додатковим критерієм для визначення місця у рейтингу у випадку однакової кількості згадок і однакової ССМ була різниця у кількості вищих (перших / других) місць.

Ще 21 стрічка була згадана лише одним з анкетованих кіножурналістів:

1) На першому місці (21-26 місця рейтингу):

-          Богдан Зиновій-Хмельницький (реж. Микола Мащенко)

-          Від Булгакова (реж. Сергій Маслобойщиков)

-          Мудаки. Арабески (альманах, продюсер Володимир Тихий)

-          Ніч світла (реж. Роман Балаян)

-          Співачка Жозефіна та мишачий народ (реж. Сергій Маслобойщиков)

-          ТойХтоПройшовКрізьВогонь (реж. Михайло Іллєнко)

-          Украдене щастя (реж. Андрій Дончик)

-         

2) На другому місці (27-32 місця рейтингу):

-          Живі (реж. Сергій Буковський)

-          І засипле сніг дороги (реж. Євген Сивоконь)

-          Кисневий голод (реж. Андрій Дончик)

-          Приятель покійника (Вячеслав Криштофович)

-          Собор на крові (реж. Ігор Кобрін)

-          Orange love (реж. Алан Бадоєв)

-         

3) На третьому місці (33-40 місця рейтингу):

-          В суботу (реж. Олександр Міндадзе)

-          Вперед за скарбами гетьмана (реж. Вадим Кастеллі)

-          Кіноманія (реж. Ганна Яровенко)

-          Крос (реж. Марина Врода)

-          Путівник (реж. Олександр Шапіро)

-          Сім сорок (реж. Олександр Єремєєв)

-          Сповідь диявола (реж. Ігор Парфенов)

-          Чуттєвий міліціонер (реж. Кіра Муратова)

-         

У своїх відповідях кіножурналісти назвали стрічки 29 режисерів:

-          Кіри Муратової (6 стрічок),

-          Романа Балаяна, Сергія Буковського, Андрія Дончика, Михайла Іллєнка, Сергія Маслобойщикова, Олександра Шапіро (по 2 стрічки),

-          Алана Бадоєва, Марини Вроди, Володимира Дахно, Юрія Іллєнко, Вадима Кастеллі, Ігоря Кобріна, Степана Коваля, В’ячеслава Криштофовича, Сергія Лозниці, Миколи Мащенко, Олександра Міндадзе, Єви Нейман, Леоніда Осики, Ігоря Парфенова, Ігоря Подольчака, Олеся Саніна, Євгена Сивоконя, Ігоря Стрембіцького, Володимира Тихого, Олександра Єремєєва, Олеся Янчука, Ганни Яровенко (по 1 стрічці).

-         

Зауваження респондентів:

-          Я вважаю, що в роки незалежності в Україні був знищений інститут кінематографії як такої, тому визначати кращі фільми, кращих режисерів, кіноакторів, операторів та кінокритиків не є релевантним в цьому контексті.

-          Напружуватися у пошуку кращих з гірших – марна справа. Тому утримаюся від відповіді.

-         

2.3. Кращі режисери незалежної України

Визначаючи кращих кінорежисерів незалежної України, кожен респондент міг назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 26 режисерів

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином

		Всього згадок	ССМ
1	Кіра Муратова	36
2	Роман Балаян	12
3	Сергій Лозниця	10
4	Юрій Іллєнко	9
5	Сергій Буковський	7
6	Олександр Шапіро	6
7	Сергій Маслобойщиков	4	(1,5)
8	Михайло Іллєнко	4	(2,25)
9	Степан Коваль	3
-	Леонід Осика	3
-	Ігор Стрембіцький	3
12	Олександр Роднянський	2	(2,5)
13	Володимир Тихий	2	(3)

12 режисерів було названо лише в одній з анкет:

1) на першому місці (15 місце рейтингу):

-          Віктор Придувалов (кліпмейкер і режисер)

-         

2) на другому місці (16-18 місця рейтингу):

-          Олександр Кирієнко

-          Олесь Санін

-          Давид Черкаський

-         

3) на третьому місці (19-25 місця рейтингу):

-          Валентин Васянович

-          Марина Врода

-          Ігор Кобрин

-          Віллен Новак

-          Ігор Парфенов

-          Євген Сивоконь

-          Мирослав Слабошпицький

-          Олесь Янчук

-         

Також кіножурналісти назвали режисерів Андрія Дончика і (вдруге) – Валентина Васяновича. Але оскільки в анкетах вони були згадані четвертими, то не враховувалися в цьому рейтингу.

Зауваження респондентів:

-          Я вважаю, що в роки незалежності в Україні був знищений інститут кінематографії як такої, тому визначати кращі фільми, кращих режисерів, кіноакторів, операторів та кінокритиків не є релевантним в цьому контексті.

-          Напружуватися у пошуку кращих з гірших – марна справа. Тому утримаюся від відповіді щодо персоналій української кіно-сучасності. Багато хто з них вже давно за межами батьківщини.

-          Очевидно, називати радянських класиків називати буде недоречно.

-          Олександр Роднянський (коли він втратив змогу робити в Україні фільми, він «зрежисерував» оригінальний ТК «1+1»).

-          Сергій Лозниця (хоча його українським режисером можна назвати з величезною натяжкою).

-          Олександр Шапіро (за відсутністю інших).

-         

2.4. Кращі кіноактори незалежної України

Визначаючи кращих кіноакторів незалежної України, кожен респондент міг назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 30 акторів.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок
			ССМ
1	Богдан Ступка	38
2	Ада Роговцева	12
3	Олексій Горбунов	7
4	Наталія Бузько	6
5	Борислав Брондуков	4	(2,25)
6	Віталій Лінецький	4	(2,5)
-	Сергій Романюк	4	(2,5)
8	Володимир Горянський	4	(2,75)
9	Богдан Бенюк	3
10	Григорій Гладій	2	(1,5)
11	Віктор Андрієнко	2	(2)
-	Тарас Денисенко	2	(2)
-	Георгій Делієв	2	(2)
14	Костянтин Степанков	2	(3)

16 акторів були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (15-16 місця рейтингу):

-          Лесь Сердюк

-          Олег Янковський

-         

2) на другому місці (17-22 місця рейтингу):

-          Іван Гаврилюк

-          Рината Литвинова

-          Вікторія Малекторович

-          Олег Примагенов

-          Ольга Сумська

-          Володимир Талашко

-         

3) на третьому місці (23-30 місця рейтингу):

-          Олексій Вертинський

-          Наталя Доля

-          Ута Кілтер

-          Сергій Маковецький

-          Володимир Маляр

-          Вікторія Спесивцева

-          Наталя Сумська

-          Радмила Щоголева

-         

В двох анкетах Богдана Ступку було названо кращим актором на першому, другому і третьому місці. В рейтингу враховувалася лише одна згадка (за найвищим місцем).

Зауваження респондентів:

-          Я вважаю, що в роки незалежності в Україні був знищений інститут кінематографії як такої, тому визначати кращі фільми, кращих режисерів, кіноакторів, операторів та кінокритиків не є релевантним в цьому контексті.

-          Напружуватися у пошуку кращих з гірших – марна справа. Тому утримаюся від відповіді щодо персоналій української кіно-сучасності. Багато хто з них вже давно за межами батьківщини.

-          Богдан Ступка – єдиний, кого доречно згадувати в контексті світового кіно.

-          Вважаю Олексія Горбунова і Сергія Маковецького українськими акторами. Слава Богу, що проявили себе хоча б в Росії.

-          Не можу визначити трьох акторів, бо вони не знімаються в якісних вітчизняних фільмах. Богдан Ступка знімається переважно в іноземних режисерів («Свої», «Заєць над прірвою», «Серце на долоні»).

-          Наталя Сумська (хоча в кіно останнім часом не фігурує).

-          Великий Богдан Ступка! Неповторний Богдан Ступка! Феноменальний Богдан Ступка!

-         

2.5. Кращі кінооператори незалежної України

Визначаючи кращих кінооператорів незалежної України, кожен респондент міг назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 25 кінооператорів.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Сергій Михальчук	24
2	Вілен Калюта	11
3	Богдан Вержбицький	7
4	Юрій Іллєнко	5	(1,6)
5	Генадій Карюк	5	(1,8)
6	Володимир Панков	4	(1,75)
7	Володимир Кукоринчук	4	(2,25)
8	Юрій Гармаш	3
9	Павло Олексієнко	2
-	Ярослав Пілунський	2

15 кінооператорів були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (11-12 місця рейтингу):

-          Анатолій Гаврилов

-          Роман Єленський

-         

2) на другому місці (13-18 місця рейтингу):

-          Сергій Борденюк

-          Василь Бородин

-          Віталій Запорощенко

-          Вадим Іллєнко

-          Ігор Приміський

-          Дмитро Санін

-         

3) на третьому місці (19-25 місця рейтингу):

-          Віталій Зимовець

-          Лесь Зоценко

-          Віктор Кабаченко

-          Олександр Кришталович

-          Павло Небера

-          Іван Сауткін

-          Михайло Тонконогов

-         

8 кіножурналістів лишили питання без відповіді. Ще 4 кіножурналісти пояснили своє рішення не називати кращих кінооператорів незалежної України:

-          Я вважаю, що в роки незалежності в Україні був знищений інститут кінематографії як такої, тому визначати кращі фільми, кращих режисерів, кіноакторів, операторів та кінокритиків не є релевантним в цьому контексті.

-          Напружуватися у пошуку кращих з гірших – марна справа. Тому утримаюся від відповіді щодо персоналій української кіно-сучасності. Багато хто з них вже давно за межами батьківщини.

-          Не готовий відповісти, оскільки кращі українські оператори сьогодні знімають за межами України.

-          Всі оператори знімають МИЛО.

-         

Інші зауваження респондентів:

-          Гостро постає питання, чи вважати українськими операторами тих, які працюють лише на вітчизняних стрічках, чи й зарубіжних?

-         

2.6. Кращі кінокритики (кінознавці) незалежної України

Визначаючи кращих кінокритиків (кінознавців) незалежної України, респонденти могли назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 34 кінокритиків (кінознавців).

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок
			ССМ
1	Сергій Тримбач	14
2	Володимир Войтенко	12
3	Лариса Брюховецька	8
4	Олександр Рутковський	6	(2,5)
5	Дмитро Десятерик	6	(2,67)
6	Сергій Васильєв	5
7	Алік Шпилюк	4	(1,75) +1
8	Андрій Халпахчі	4	(1,75)
9	Олег Сидор-Гибелінда	4	(2,25)
10	Ярослав Підгора-Гвяздовський	3	(2)
11	Олексій Тарасов	3	(2,33)
12	Олексій Першко	3	(2,67)
13	Олексій Сахалтуєв	2	(2) + 1
14	Олег Вергеліс	2	(2)

Примітка. Додатковим критерієм для визначення місця у рейтингу у випадку однакової кількості згадок і однакової ССМ була різниця у кількості вищих (перших / других) місць.

20 кінокритиків (кінознавців) були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (15-19 місця рейтингу):

-          Раїса Біляєва

-          Ольга Брюховецька

-          Світлана Короткова

-          Людмила Лемешева

-          Олександр Телюк

-         

2) на другому місці (20-26 місця рейтингу):

-          Андрій Алфьоров

-          Ірина Гордійчук

-          Дм. Іванов

-          Євген Карасьов

-          Володимир Миславський

-          А. Шестак

-          Ян Юсім

-         

3) на третьому місці (27-34 місця рейтингу):

-          А.Г. Брюховецький

-          О. Васильєв

-          Валерій Гайдабура

-          Олександр Гусєв

-          Артем Помазан

-          Олексій Радинський

-          Вадим Скуратівський

-          Максим Черних

-         

8 респондентів лишили запитання без відповіді. Ще 4 кіножурналісти пояснили своє рішення не називати кращих кінокритиків (кінознавців) незалежної України:

-          Я вважаю, що в роки незалежності в Україні був знищений інститут кінематографії як такої, тому визначати кращі фільми, кращих режисерів, кіноакторів, операторів та кінокритиків не є релевантним в цьому контексті.

-          Не зовсім коректне запитання, всі колеги, які пишуть про кіно, гарні і талановиті люди.

-          Шаную багатьох своїх колег, тож не наважуся їх рейтингувати.

-          Лишається хіба що процитувати рядки старого шлягеру: «Не сип мені сіль на рану…»

-         

Інші зауваження респондентів:

-          Я вважаю, що в тій ситуації, яка склалася в галузі кіно, позиція критика – вдячна, але не найправильніша. Нерідко критиками (особливо в галузі кіно) себе вважають усі (навіть ті, хто не має спеціальної освіти). Я віддаю перевагу позиції аналітика.

-         

3. Визначення найкращих творів і майстрів за всю історію українського кіно

3.1. Кращі фільми за всю історію українського кіно

Визначаючи кращі фільми за всю історію українського кіно, респонденти могли назвати три стрічки, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 29 стрічок.

 

 

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Тіні забутих предків (реж. Сергій Параджанов)	30
2	Земля (реж. Олександр Довженко)	28
3	Білий птах з чорною ознакою (реж. Юрій Іллєнко)	10
4	Камінний хрест (реж. Леонід Осика)	7	(2,14)
5	За двома зайцями (реж. Віктор Іванов)	7	(2,29)
6	В бій ідуть лише «старі» (реж. Леонід Биков)	6
7	Пропала грамота (реж. Борис Івченко)	4	(2,25)
8	Польоти уві сні та наяву (реж. Роман Балаян)	4	(2,5)
9	Вавилон ХХ (реж. Іван Миколайчук)	4	(2,75)
10	Довгі проводи (реж. Кіра Муратова)	3
11	Арсенал (реж. Олександр Довженко)	2	(1)
12	Астенічний синдром (реж. Кіра Муратова)	2	(1,5)
13	Українська рапсодія (реж. Сергій Параджанов)	2	(2,5)
-	Настроювач (реж. Кіра Муратова)	2	(2,5)
15	Молитва за гетьмана Мазепу (реж. Юрій Іллєнко)	2	(3)

14 стрічок були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (16-17 місця рейтингу):

-          Аероград (реж. Олександр Довженко)

-          Беня Крік (реж. Володимир Вільнер)

-         

2) на другому місці (18-23 місця рейтингу):

-          Два дні (реж. Георгій Стабовий)

-          Весна на Зарічній вулиці (реж. Марлен Хуцієв)

-          Вечір на Івана Купала (реж. Юрій Іллєнко)

-          Звенигора (реж. Олександр Довженко)

-          Королева бензоколонки (реж. Микола Літус, Олексій Мішурін)

-          Лебедине озеро. Зона (реж. Юрій Іллєнко)

-         

3) на третьому місці (24-28 місця рейтингу):

-          Ати-бати, йшли солдати (реж. Леонід Биков)

-          Броненосець «Потьомкін» (реж. Сергій Ейзенштейн)

-          Місце зустрічи змінити не можна (реж. Станіслав Говорухін)

-          Така пізня, така тепла осінь (реж. Іван Миколайчук)

-          Щастя моє (реж. Сергій Лозниця)

-         

Також кіножурналісти у своїх відповідях називали стрічку «Дитина» (реж. Микола Мащенко) і (увосьме) «Камінний хрест» (реж. Леонід Осика). Але оскільки у відповідних анкетах ці стрічки були згадані четвертими, то не враховувалися в цьому рейтингу.

У своїх відповідях кіножурналісти назвали стрічки 19 режисерів:

-          Олександра Довженка і Юрія Іллєнка (по 4 стрічки),

-          Кіри Муратової (3 стрічки),

-          Леоніда Бикова, Івана Миколайчука та Сергія Параджанова (по 2 стрічки),

-          Романа Балаяна, Володимира Вільнера, Станіслава Говорухіна, Сергія Ейзенштейна, Віктора Іванова, Бориса Івченка, Миколи Літуса, Сергія Лозниці, Миколи Мащенка, Олексія Мішуріна, Леоніда Осики, Георгія Стабового і Марлена Хуцієва (по 1 стрічці)

-         

3.2. Кращі режисери за всю історію українського кіно

Визначаючи кращих режисерів за всю історію українського кіно, респонденти могли назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 18 режисерів

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Олександр Довженко	38
2	Сергій Параджанов	24
3	Кіра Муратова	18
4	Леонід Осика	11	(2,09)
5	Юрій Іллєнко	11	(2,27)
6	Роман Балаян	8
7	Іван Миколайчук	3
8	Йосип Тимченко	2	(1)
9	Дзиґа Вертов	2	(1,5)
10	Леонід Биков	2	(2)
11	Ігор Савченко	2	(2,5)
-	Фелікс Соболєв	2	(2,5)

6 режисерів були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (13 місце рейтингу):

-          Марлен Хуцієв

-         

2) на третьому місці (14-18 місця рейтингу):

-          Віктор Гресь

-          Сергій Ейзенштейн

-          Михайло Іллєнко

-          Іван Кавалеридзе

-          Петро Тодоровський

-         

3.3. Кращі кіноактори за всю історію українського кіно

Визначаючи кращих кіноакторів за всю історію українського кіно, кожен респондент міг назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти названо 25 кіноакторів.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Іван Миколайчук	33
2	Богдан Ступка	31
3	Амвросій Бучма	13
4	Леонід Биков	10
5	Борислав Брондуков	6
6	Лариса Кадочникова	4
7	Наталія Ужвій	3	(2,67)
8	Костянтин Степанков	3	(3)
9	Семен Свашенко	2	(2)
-	Микола Яковенко	2	(2)
11	Микола Гринько	2	(2,5)
12	Ада Роговцева	2	(3)
-	Микола Олялін	2	(3)

12 акторів були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (14-15 місця рейтингу):

-          Віктор Андрієнко

-          Сергій Бондарчук

 

2) на другому місці (16-22 місця рейтингу):

-          Михайло Водяний

-          Миколай Гринько

-          Дмитро Капка

-          Маргарита Криніцина

-          Леонід Тарабарінов

-          Юрій Шумський

-          Гнат Юра

-         

3) на третьому місці (23-25 місця рейтингу):

-          Іван Гаврилюк

-          Віталій Линецький

-          Степан Шкурат

-         

3.4. Кращі кінооператори за всю історію українського кіно

Визначаючи кращих кінооператорів за всю історію українського кіно, кожен міг назвати трьох осіб, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 24 кінооператорів.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Данило Демуцький	29
2	Юрій Іллєнко	26
3	Вілен Калюта	11
4	Сергій Михальчук	7
5	Вадим Іллєнко	5
6	Петро Тодоровський	3	(1,67)
7	Геннадій Карюк	3	(2,33)
8	Юрій Гармаш	3	(3)
9	Данило Сахненко	2	(2)
10	Михайло Кауфман	2	(2,5)

14 кінооператорів були названі лише в одній з анкет:

1) на першому місці (11-12 місця рейтингу):

-          Олександр Антипенко

-          Володимир Войтенко

-         

2) на другому місці (13-19 місця рейтингу):

-          Валерій Квас

-          Олександр Кришталович

-          Бенціо Монастирський

-          Володимир Панков

-          Анатолій Перицький

-          Микола Топчій

-          Сурен Шахбазян

-         

3) на третьому місці (20-24 місця рейтингу):

-          Валерій Башкатов

-          Анатолій Гаврилов

-          Юрій Герасимов

-          Віталій Зимовець

-          Ілля Миньковецький

-         

В одній з анкет Сергій Михальчук був названий четвертим. Цю відповідь не було враховано при формуванні рейтингу.

 

8 респондентів не відповіли на питання.

4. Уподобання кіножурналістів у світовому кінематографі

4.1. Найкращий фільм за всю історію світового кіно

Визначаючи найкращі стрічки за всю історію світового кіно, кожен респондент міг назвати три фільми, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

Кіножурналісти назвали 76 стрічок

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	Громадянин Кейн (реж. Орсон Уеллс)	8
2	Броненосець «Потьомкін» (реж. Сергій Ейзенштейн)	5
3	Метрополіс (реж. Фріц Ланг)	4	(1,25)
4	Андрій Рубльов (реж. Андрій Тарковський)	4	(2) +1
5	Космічна Одісея 2001 року (реж. Стенлі Кубрик)	4	(2)
6	Звичайний фашизм (реж. Михайло Ромм)	3	(1,67)
7	Земля (реж. Олександр Довженко)	3	(2,33)
8	Апокаліпсис сьогодні (реж. Френсіс Форд Коппола)	2	(1)
-	Віднесені вітром (реж. Віктор Флемінг)	2	(1)
-	Вогні великого міста (реж. Чарлі Чаплін)	2	(1)
11	Дзеркало (реж. Андрій Тарковський)	2	(1,5)
-	Небо над Берліном (реж. Вім Вендерс)	2	(1,5)
-	Форрест Гамп (реж. Роберт Земекіс)	2	(1,5)
14	Війна і мир (реж. Сергій Бондарчук)	2	(2)
-	Вісім з половиною (реж. Федеріко Фелліні)	2	(2)
-	Дорога (реж. Федеріко Фелліні)	2	(2)
-	Летять журавлі (реж. Михайло Калатозов)	2	(2)
-	Расьомон (реж. Акіра Куросава)	2	(2)
19	Пролітаючи над гніздом зозулі (реж. Мілош Форман)	2	(3)
-	Психо (реж. Альфред Хічкок)	2	(3)

Примітка. Додатковим критерієм для визначення місця стрічки у рейтингу у випадку однакової кількості згадок і однакової ССМ була різниця у кількості вищих (перших / других) місць.

56 стрічок були згадані лише в одній з анкет:

1) на першому місці (21-35 місця рейтингу):

-          12 розгніваних чоловіків (реж. Сідні Люмет)

-          Вампіри (реж. Луї Фейяд)

-          Жертвоприношення (реж. Андрій Тарковський)

-          Життя Давида Гейла (реж. Алан Паркер)

-          Життя інших (реж. Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк)

-          Життя прекрасне (реж. Роберто Беніньї)

-          Загибель Богів (реж. Лукіно Вісконті)

-          Іван Грозний (реж. Сергій Ейзенштейн) – «особливо 2 серія»

-          Людвіг (реж. Лукіно Вісконті)

-          Меланхолія (реж. Ларс Фон Трієр)

-          Ночі Кабірії (реж. Федеріко Фелліні)

-          Той, що вселяє страх (реж. Едвард Янг)

-          Токійська повість (реж. Ясудзіро Одзу)

-          Хрещений батько (реж. Френсіс Форд Коппола)

-          Чотириста ударів (реж. Франсуа Трюффо)

 

2) на другому місці (36-50 місця рейтингу):

-          Велика ілюзія (реж. Жан Ренуар)

-          Деякі люблять погарячіше (реж. Біллі Уайлдер)

-          Діти райка (реж. Марсель Карне)

-          Загнаних коней пристрілюють, чи не так? (реж. Сідні Поллак)

-          Засуджений до смерті втік (реж. Робер Брессон)

-          І корабель пливе… (реж. Федеріко Фелліні)

-          Інстинкт (реж. Джон Тертелтауб)

-          Леопард (реж. Лукіно Вісконті)

-          Людина з кіноапаратом (реж. Дзиґа Вертов)

-          Незабутній роман (реж. Лео Маккері)

-          Сніданок у Тіффані (реж. Блейк Едвардс)

-          Сунична галявина (реж. Інгмар Бергман)

-          Та, що танцює у темряві (реж. Ларс фон Трієр)

-          Чочара (реж. Вітторіо де Сіка)

-          Шепоти й крики (реж. Інгмар Бергман)

-         

3) на третьому місці (51-76 місця рейтингу):

-          Аватар (реж. Джеймс Камерон) – «як прорив у нові технології»

-          Амадей (реж. Мілош Форман)

-          Андалузький пес (реж. Луїс Бунюель)

-          Апокаліпсис (реж. Мел Гібон)

-          Весь цей джаз (реж. Боб Фосс)

-          Врятувати рядового Райана (реж. Стівен Спілберг)

-          Вулиця гріха (реж. Фріц Ланг)

-          Догвілль (реж. Ларс фон Трієр)

-          Зед і два нулі (реж. Пітер Грінуей)

-          Караваджіо (реж. Дерек Джармен)

-          Король говорить (реж. Том Хупер)

-          Москва сльозам не вірить (реж. Володимир Меньшов)

-          На останньому диханні (реж. Жан-Люк Годар)

-          Нюрнберзький процес (реж. Стенлі Крамер)

-          Порожній дім (реж. Кім Кі Дук)

-          Прицільний постріл (реж. Джон Джост)

-          Проста формальність (реж. Джузеппе Торнаторе)

-          Рознощик / Лоточник (реж. Мохсен Махмальбаф)

-          Розсікаючи хвилі (реж. Ларс фон Трієр)

-          Сибіріада (реж. Андрій Кончаловський)

-          Сталкер (реж. Андрій Тарковський)

-          Таксист (реж. Мартін Скорсезе)

-          Титанік (реж. Джеймс Камерон)

-          Тіні забутих предків (реж. Сергій Параджанов)

-          Фотозбільшення / Блоу-ап (реж. Мікеланджело Антоніоні)

-          Чужий (реж. Рідлі Скотт)

-         

Окрім цього респондентами було включено у відповіді 4 фільмографії:

-          Альфреда Хічкока (1 місце),

-          Педро Альмодовара та Федеріко Фелліні (2 місце),

-          братів Коенів (3 місце).

-         

Всього респондентами було названо стрічки 60 режисерів. Перелік режисерів, стрічки яких згадували більше одного разу, виглядає наступним чином:

 

		Всього згадок	Фільмів у рейтингу
1	Орсон Уельс	8	1
2	Андрій Тарковський	8	4
3	Федеріко Фелліні	7	5	(1 ф-ія)
4	Сергій Ейзенштейн	6	2
5	Фріц Ланг	5	2
6	Стенлі Кубрік	4	1
7	Ларс фон Трієр	4	4
8	Олександр Довженко	3	1
9	Михайло Ромм	3	1
10	Френсіс Форд Коппола	3	2
11	Мілош Форман	3	2
12	Альфред Хічкок	3	2	(1 ф-ія)
13	Лукіно Віконті	3	3
14	Сергій Бондарчук	2	1
15	Вім Вендерс	2	1
16	Роберт Земекіс	2	1
17	Михайло Калатозов	2	1
18	Акіра Куросава	2	1
19	Віктор Флемінг	2	1
20	Чарлі Чаплін	2	1
21	Інгмар Бергман	2	2
22	Джеймс Камерон	2	2

З урахуванням копродукції респонденти назвали стрічки, які представляли 17 країн:

		Всього стрічок
1	США	32
2	Франція	20
3	Італія	13
-	СРСР	13
5	Великобританія	12
6	Німеччина	9
7	Швеція	7
8	Данія	4
-	Нідерланди	4
10	Іспанія	3
-	Норвегія	3
-	Японія	3
13	Ісландія	2
-	Фінляндія	2
15	Аргентина	1
-	Іран	1
-	Південна Корея	1

7 респондентів не відповіли на питання.

Зауваження респондентів:

-          Це – найскладніше питання. Можна скласти особистий топ-100 улюблених стрічок, але не трійку.

-          Дууууже абстрактне запитання.

-          Не вважаю себе в праві обирати кращі стрічки за всю історію кіно.

-          Хто такі питання вигадує?

-         

4.2. Найвидатніша національна кінематографія за всю історію світового кіно

Визначаючи найвидатніші національні кінематографії за всю історію світового кіно, кожен респондент міг назвати три кінематографії, розташувавши їх на першому, другому і третьому місці.

У своїх відповідях кіножурналісти назвали 13 національних кінематографій.

За кількістю згадок вони розташовуються наступним чином:

		Всього згадок	ССМ
1	США	29
2	Франція	28
3	Італія	22
4	СРСР / Росія	17
5	Великобританія	7
6	Німеччина	5
7	Японія	3
8	Іспанія	2	(1,5)
9	Данія	2	(3)
-	Польща	2	(3)
11	Іран	1	(2)
-	Південна Корея	1	(2)
13	Швеція	1	(3)

В одній з анкет кінематографія Великобританії, а в іншій – кінематографія СРСР були згадані четвертими. Ці відповіді не були враховані при укладанні рейтингу.

Зауваження респондентів:

-          Мислити національними кінематографіями – давно не актуально. Даруйте, але я не можу відповісти на це питання.

-          Дууууже абстрактне запитання.

-          Запитання незрозуміле.

-         

Кіножурналісти, які взяли участь в опитуванні:

-         

1. 1. Алфьоров Андрій (журнали «Marie Claire» і «Панорама», телеканал «Сіті», телепрограми «Афіша-сіті» і «Домашній кінотеатр», web-вид. «Медианяня», блог видання «Кореспондент»);
2. 2. Бадьор Дар'я (журнал «Українська культура», web-вид. «Kievreport», «LB.ua»),
3. 3. Батурин Олег (газета «Новий день», Херсон);
4. 4. Бітюцький Станіслав (web-вид «Cineticle»);
5. 5. Бодак Віра (web-вид. Інформаційна агенція культурних індустрій «ПРО», Національне радіо України);
6. 6. Бондарчук Дмитро (фрілансер);
7. 7. Васильєв Сергій (мол.) (журнал «Top Club Journal», web-вид. «Дело»);
8. 8. Вергеліс Олег (газета «Дзеркало тижня. Україна»);
9. 9. Гордійчук Ірина (журнали «CLASH», «Публичные люди», газета «День»,
   web-вид. «Телекритика»)
10. 10. Грабович Ігор (телеканал «1+1», програма «Аргумент-кіно»);
11. 11. Гриньок Інетта (журнал і web-вид. «Кино Дайджест»);
12. 12. Гусєв Олександр (журнал «Кино Дайджест», газета «Україна Молода»,
    web-вид. «Kievreport», «Neformat»);
13. 13. Женін Євгеній (газета «Белая акация», Нью-Йорк, журнал «Бульвар Французский – кино одесское», «Золотая Ника», Одеса);
14. 14. Зинов’єва Катерина (web-вид. «Kino-teatr.ua», «УНІАН-культура»);
15. 15. Зоріна Тая (фрілансер, Дніпропетровськ);
16. 16. Клейменова Ольга (журнал «Віче»);
17. 17. Клименко Любов (Дніпропетровське обласне телебачення);
18. 18. Костюкович Настасья («Афиша Одессы», «Фаворит Удачи», Одеса),
19. 19. Купінська Ганна (web-вид. «Українська правда»);
20. 20. Купріна Юлія (журнал «Фокус»);
21. 21. Лях Анастасія (web-вид. «КиноОбоз»);
22. 22. Менжелевський Станіслав (журнали «Кіно-Театр», «Твій номер», «Кино Дайджест», web-вид. «Кіno-Коло»);
23. 23. Недогибченко Владислав (журнал «Кино Дайджест», web-вид. «Mediablender»),
24. 24. Павлова Олена (журнал «Країна», газета «Газета по-українськи»,
    web-вид. «Gazeta.ua»);
25. 25. Парфенов Ігор (прес-матеріали українських кінофестивалів, тексти для DVD-копій і телепередач);
26. 26. Першко Олексій (web-вид. «Кino-teatr.ua»);
27. 27. Петрова Марина (телеканал ICTV, програма «Факти»);
28. 28. Підгора-Гвяздовський Ярослав (журнали «ШО», «Український тиждень», газета «Дзеркало тижня. Україна»);
29. 29. Платонов Володимир (фрілансер, Дніпропетровск);
30. 30. Рахманіна Анастасія (web-вид. «Медианяня»);
31. 31. Родіонов Ігор (фрілансер, Дніпропетровск);
32. 32. Рутковський Олександр (газета «2000»);
33. 33. Свято Роксоляна (журнали «Кіно-Театр», «Український журнал» (Чехія / Україна), «Кино Дайджест»);
34. 34. Сємак Ольга (телеканал СТБ, програма «Вікна-новини»);
35. 35. Сидор-Гибелінда Олег (газета «Столичные новости», web-вид. «Кіno-Коло»);
36. 36. Слобода Валентина (фрілансер, Дніпропетровск);
37. 37. Смирнова Лариса (журнали «Marie Claire», «MAXIM», «Фаворит Удачи», Одеса);
38. 38. Столярчук Іван (журнал «Країна», газета «Газета по-українськи», web-вид. «Gazeta.ua»);
39. 39. Суханова Вікторія (фрілансер, Кривий Ріг);
40. 40. Телюк Олександр (web-вид. «Cineticle»);
41. 41. Тримбач Сергій (газети «Україна молода», «День»);
42. 42. Федонюк Світлана (фрілансер);
43. 43. Філатов Антон (web-вид. «Оkino.ua»);
44. 44. Харченко Тетяна (web-вид. «Медиабизнес»);
45. 45. Черних Максим (журнали «Кино Дайджест», «Сезоны моды»);
46. 46. Шлепніна Ірина (телеканал ICTV, програма «Факти»).